Свята сьогодні:

Міжнародний день джазу

Зараз неможливо уявити будь-який джазовий колектив без саксофона. Однак, спочатку цей інструмент був тільки у військових оркестрах. Лише після Громадянської війни в Америці, саксофони знайшли ще одне застосування і, як виявилося, дуже вдале.

Одне з легендарних музичних напрямів, витоки якого йдуть глибоко в афроамериканську народну музику і блюз, що з’явилося десь в 1910-і роки, імовірно в Новому Орлеані (штат Луїзіана, США), досягло свого феєричного розквіту вже через пару десятиліть. Це був не просто синтез європейської та африканської культури, що отримав згодом повсюдне поширення, джаз з’явився як новітнім фундаментом для розвитку різних музичних напрямків на його базі, так і був цілком очікуваний, абсолютно самостійний і самодостатній стиль музичного мистецтва.
Наприкінці осені 2011-го року, на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, рішенням міжнародного співтовариства 30-е квітня було оголошено «Міжнародним днем джазу». Враховуючи високий ступінь культури і динамічного різноманіття музичного мистецтва, спільну спадщину і унікальний колорит, метою відзначення Дня джазу стало бажання розширення рівня інформованості всієї міжнародної спільноти про виражену педагогічну роль джазу як однієї з сил, що сприяє зміцненню миру і взаєморозумінню, єдності і культурного діалогу між людьми, суспільними групами і соціальними об’єднаннями.
З Днем джазу і всіх благ!

День прикордонника

Професійне свято День прикордонника України відзначається наприкінці квітня. Нова дата встановлена у 2018 році. Святкові заходи включають вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, вітання прикордонникам.

З тих пір, як на нашій планеті стали виникати ті чи інші держави, проявилася гостра необхідність у захисті та охороні їх кордонів і територій. Жодній з держав ще ніколи не вдавалося зберегти свою ідентичність, не приділяючи особливої уваги цілісності тієї лінії, яка, нехай і умовно, але відокремлює одне соціальне суспільство від іншого — кордону.
У нашій історії цій темі надається величезне значення. Прикордонник — один з перших, хто стоїть на шляху до збереження спокою, благополуччя та цілісності нашого суспільства. Їх подвигам і самовідданості присвячено не мало публікацій. Про їх героїзм і кмітливість ходять справжні легенди. У цих легендах зберігається вагома частка правди, яка просто взята з життя, їх буднів, історії, традицій і фактів, що мають місце бути.
Професійне свято прикордонника в багатьох країнах колишнього соц-табору, до яких належить Україна і Білорусія, Киргизія і Таджикистан, відзначалася 28-го травня. Ця дата присвячена до дня виходу Декрету Раднаркому в далекому постреволюційному 1918-му році, коли була заснована Прикордонна охорона РРФСР і створено Головне управління державної прикордонної охорони нового соціалистичного суспільства, окреслено на геополітичній карті тих років одну з найпотужніших і найбільших держав у світі — СРСР. Це була гігантська держава-імперія, що займала одну шосту частину суші. На охорону її кордонів було поставлено колосальну кількість зусиль.
Історія не стоїть на місці і, виконавши свою роль у розвитку сучасного суспільства, ця держава пішла, передавши своїм нащадкам свою спадщину, досвід та методи, випробувані часом і практикою.
Специфіка та напрацювання, сучасні технології і мудрий підхід, аж до цього часу дозволяють нашим прикордонникам на належному рівні підтримувати цілісність і суверенність державних кордонів, всіх ділянок та територій.
Віддаючи данину поваги до всіх, хто ніс і зараз продовжує нести прикордонну службу, охороняючи наш мир і спокій, професійне свято прикордонників в багатьох країнах колишнього Радянського Союзу закріплено відповідними Указами та постановами на законодавчому рівні.
В Україні День прикордонника закріплений Указом Президента нашої незалежної України № 308, датованим 25-м травня 1992-го року, а пізніше Указом Президента України № 431/2003 від 21-го травня 2003 го року. З 2018 року, згідно з Указом Преидента України №111/2018 від 27 квітня 2018 року "Про День прикордонника України", з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, враховуючи внесок прикордонників у боротьбу за незалежність України, професійне свято — День прикордонника України тепер відзначають щороку 30 квітня.

У цей День ми приєднуємося до всіх привітань на адресу ветеранів і службовців прикордонних служб! Бажаємо їм завжди мати високий бойовий дух, міцне здоров’я і надійне домашне вогнище! З святом Вас, дорогі прикордонники! Успіхів і миру Вам і Вашим родинам!


Іменинники сьогодні: Катерина, Олександр, Зосима, Симеон.

Народний календар:

ЗОСИМИ-БДЖОЛЯРА

Преподобний Зосима, ігумен Соловецького монастиря, великий світильник Півночі, засновник чернечого гуртожитку на Соловецькому острові, народився в Новгородській єпархії, в селі Толвуе поблизу Онезького озера. З юних років він виховувався у благочестивій обстановці, а після смерті батьків роздав майно і прийняв постриг. У пошуках відокремленого місця він відправився на узбережжя Білого моря, де зустрівся з преподобним Германом, який розповів йому про пустельний морський острів, де він з преподобним Саватієм прожив 6 років. Близько 1436 року відлюдники, вдало зробивши морську подорож, пристали до Соловецьких островів. Бог благословив місце їхнього поселення показавши Зосиму уві сні прекрасну церкву. Ченці своїми силами побудували келію і огорожу, почали обробляти і засівати землю. Одного разу пізно восени Герман відправився на материк за необхідними припасами. Через осінню негоду він не зміг повернутися. Зосима провів всю зиму один на острові. Йому загрожувала голодна смерть, проте одного разу чудом з'явилися на острові два незнайомця і залишили йому запас хліба, борошна та олії. Навесні Герман привіз запас їжі і снасті для рибної ловлі. Коли на острові зібралося кілька пустельників, Зосима влаштував для них невелику дерев'яну церкву з трапезною. Так було покладено початок знаменитої Соловецької обителі. У суворих умовах віддаленого острова ченці зуміли організувати господарство. Ігуменом братія обрала Зосиму. Він зайнявся влаштуванням внутрішнього побуту обителі, ввів суворі правила співіснування; в 1465 році переніс на Соловки мощі преподобного Саватія. Обитель терпіла утиски від новгородських бояр, які відбирали у ченців улови риби. Зосима був змушений вирушити на Новгород і шукати захисту у архієпископа. За порадою архієпископа він обходив будинки бояр і просив їх не допускати обитель до розорення. Бояриня Марфа Борецька наказала з безчестям прогнати Зосиму, але потім розкаялася і запросила його на обід, під час якого він раптом побачив, що шість найзначніших бояр сидять без голів, і передбачив боярам швидку смерть. Це передбачення здійснилося в 1478 році, коли за взяття Новгорода Іваном III бояри були страчені.
Незадовго до смерті преподобний сам собі приготував труну, в якій був похований за вівтарем Преображенського храму 30 (17) квітня 1478 року.
Багато чудес було засвідчено, коли преподобний Зосима з Саватієм не допускали загибелі рибалок в морській безодні.
Зосим, як і Савватій, вважаються покровителем бджіл. Віддавна на Україні, де був вельми розвинений цей промисел, пасічники особливо шанували своїх патронів, насамперед Зосима. Всюди на пасіках з початком медозборів виставляли ікони захисника бджіл, відправляли молебні і влаштовували різноманітні обряди.
У побутовому житті було безліч пасічницьких молитв та заклинань од злодіїв, хижаків, мору тощо.
«Полети ж, моя пчілко, на всі чотири сторони, за жовтими восками, за солодкими медками, приспор медку в свої вулики. Як риба-щука біжить по воді, нехай так моя пчілка поспішає до моєї пасіки; як по стовпових річках та потічках біжить вода до моря, отак би й до мене, раба Божого, моя пчола летіла з усіх-усюд — з темних лісів та луків, з боліт, чорних хащ, де вовки не водяться й птиця гнізда не в’є, з чистих полів, назбиравши ярих носків, сідали до своїх вуліїв з приплодом Господу-Богу на офіру во славіє, а мені, рабові Божому, на пожиток во віки віків. Амінь!»
У цей день власники бджіл тричі обходили пасіки зі страсною свічкою та свяченою водою, скроплювали нею всі вулики, а при вході прибивали вовчу пащеку, щоб бджоли «могли од гризтися від напасників».
Про бджіл, які вважалися священними створіннями (їх не можна було проклинати, навіть казати «здохли», а тільки «згинули», «вимерли», бо «то божа комаха»)» побутувало безліч прислів’їв та прикмет.
Без Бога — ні до порога, а без Зосими-Саватія — ні до вулика.
Рой народиться — Зосима-Саватій веселиться.
На який хліб пішла бджола, той на зерно буде хороший.
Якщо бджоли сідають на вишневий цвіт, вишні вродять, якщо немає — вишень не буде.

Цей день в історії:

1803 — США купили Луїзіану у Франції за 15 млн доларів.

1838 — Нікарагуа відокремилася від Центральноамериканської Федерації.

1840 — петербурзький цензор П.Корсаков підписав квиток на видачу «Кобзаря» Т.Шевченка з друкарні Є.Фішера. День виходу в світ першого твору Кобзаря.

1854 — Відкриття першої залізниці в Бразилії.

1900 — Анексія Гавайських островів Сполученими Штатами.

1905 — Російський імператор Микола II підписав указ про свободу віросповідання.

1918 — Миколу Василенка призначено отаманом (Головою Ради Міністрів) гетьмана Скоропадського.

1918 — За участі німців проголошено створення Кримської Республіки.

1960 — У газетах з'явилося повідомлення про успішну розвідку нафти в тюменській тайзі.

1975 — В'єтнамські комуністи взяли Сайгон.

1977 — Британський рок-гурт «Led Zeppelin» встановив світовий рекорд з відвідуваності концертів. У Понтіаку (передмістя Детройта), число слухачів становило 76 299 людей.

1999 — у зв'язку з виконанням свого мандату в Україні завершила роботу місія ОБСЄ.


1883 – помер Едуар МАНЕ, французький художник, один з основоположників імпресіонізму

1945 – покінчив життя самогубством Адольф Гітлер та його дружина Єва Браун

1967 – народився естрадний співак Філіп КИРКОРОВ

1974 – народився співак Андрій ГУБІН