10 січня православна церква вшановує пам’ять 2000 мучеників, які були спалені у Никодимії за свою віру у Христа.
Сталося це на початку IV століття, коли правив імператор Максиміан. За його наказом руйнувалися християнські храми, спалювалися релігійні книги, а всі християни позбавлялися своїх посад та цивільних прав. В місті Никомидії в той час єпископом був святий Кирил. Він умів лише одним своїм словом повернути людину до християнської віри, тому вона швидко розповсюдилася. Навіть дехто з наближених до імператора чиновників таємно сповідували християнство.
В палаці імператора жила жриця язичництва Домна. Одного разу вона вирішила взяти християнські книги, щоб вивчити їх. Це були Послання апостола Павла і Діяння апостолів. Її серце відразу відкрилося назустріч християнського вчення. Домна, у супроводі вірного євнуха Індіса, таємно прийшла до єпископа Кирила, де прийняла святе хрещення. Після цього Домна віддала всі свої коштовності бідним, почала допомагати нужденним. Та навіть таємно виносила царські харчі простим людям.
Імператор дізнався про те, що його жриця проповідує християнство. Після чого заточив її, разом з євнухом Індісом, до в’язниці та довгий час морив голодом. Проте кожного дня до них спускалися з небес Ангели і приносили хліб з водою.
Домна не хотіла жити разом з язичниками, а тому вирішила прикинутися божевільною. Таємно від імператора, її та євнуха з палацу. Звідти Домна вирушила до дівочого монастиря і поселилася у ігумені Агафії. Коли імператор повернувся і ніде не знайшов свою колишню жрицю, то дуже розгнівався. Він наказав знайти її і повернути назад. Воїни дійшли до монастиря, розорили його та катували монахинь. Одну з них, святу Феофілу, навіть віддали до публічного дому. Проте за допомогою Ангела вона змогла не лише втекти звідти, але й зберегла своє дівство.
Одного разу Максиміан вирішив влаштувати на головній площі міста язичницькі жертвоприношення. Коли християн почали кропити кров’ю вбитих тварин, вони розбіглися. Імператор розізлився, пішов до храму і наказав відректися від християнської віри. А якщо люди відмовляться, то він розорить церкву і спалить її. Пресвітерій Глікерій на це відповів йому, що цього ніколи не станеться, тому що їхня віра глибока. Пресвітерія схопили і довгий час катували. Бачачи, що Глікерій не хоче відмовлятися від віри, Максиміан наказав спалити його.
Прийшло Різдво Христове і в храмі зібралося близько 2000 людей на святкування. Спочатку імператор послав гінця в церкву з велінням прийти до язичницького храму і принести жертву язичницьким богам. Проте всі відмовилися поклонятися ідолам. Воїни почали підпалювати церкву, а єпископ Анфін, який там того дня вів Богослужіння, причащав людей та продовжував проповідувати слово Боже. Серед 2 000 мучеників була ігуменя Агафія та свята Феофіла, яка чудом вийшла з будинку розпусти. Всі вони згоріли у вогні. Лише єпископу вдалося спастися.
Після спалення храму імператор вважав, що позбувся всіх християн. Але згодом зрозумів, що в Никодимії їх ще залишилося багато і всі вони продовжують сповідувати християнство. Максиміан почав думати, як з ними можна розправитися. Він схопив полководця Зинона, який привселюдно називав імператора жорстоким катом, побив та обезголовив його. Також був ув’язнений євнух Індіс, який відмовився взяти участь у язичницькому святкуванні.
Весь цей час жриця Домна жила в печерах, харчувалася рослинами. А гоніння на християн продовжувалися. Було ув’язнено навіть кілька можновладців, серед яких намісник Італії Дорофей та диякон Мігдопій. У диякона знайшли послання від єпископа Анфіма. Імператор захотів дізнатися більше про нього, але святий мученик витримав всі тортури і не сказав ні слова. Разом з ним було страчено і тих, кого єпископ згадував в своєму посланні.
Через деякий час Домна повернулася в місто і довго плакала, адже мріяла краще разом зі своїми сестрами померти, а не жити на згарищі. Плачучи, вона пішла до берега моря, де рибалки витягнули на берег тіла всіх мучеників, серед яких і євнуха Індіса. Домна поховала їх всіх, а потім непрестанно молилася над могилами. Імператору донесли про невідому особу, яку бачили біля могил страчених християн. Він наказав схопити її та відрубати голову. Разом з Домною стратили святого мученика Євфимія.
