Сьогодні йде гонка за продажем аморфної концепції, яку ніхто насправді не хоче створювати. Метавсесвіт просувають майже усі техногіганти, включаючи Microsoft та Meta (Facebook). Незважаючи на засилля хайпу навколо метавсесвіту, ніхто не знає, що вийде у підсумку і чи захочуть люди коли-небудь цим користуватися.
Нещодавно Microsoft описала своє поглинання ігрової студії Activision Blizzard за 68,7 мільярда доларів як спосіб створення “будівельних блоків для метавсесвіту”.
Facebook навіть змінила свою назву на Meta, щоб більше нагадувати про причетність до метавсесвіту. Компанія працює над найпотужнішим суперкомп’ютером, який оброблятиме метавсесвіт.
Метавсесвіт – це нечітке поняття. Воно увійшло в словники завдяки антиутопічному науково-фантастичному роману Ніла Стівенсона 1992 року “Снігова катастрофа”. У ньому Метавсесвіт є віртуальним притулком від світу, наповненого анархією, контрольованого мафією.
Згодом увагу до цієї концепції привернула серія постів в блозі Віктора Метью Болла. У формулюванні Болла Метавсесвіт – це завжди онлайн-віртуальний світ, який органічно поєднується з реальним світом з плоті і крові, завдяки доповненої реальності, віртуальної реальності і змішаній реальності.
Відеоігри є частиною цього, але не є ним. Криптовалюта і токени будуть відігравати значну роль в якості валют і активів метавсесвіту, враховуючи, що люди дійсно будуть працювати і заробляти на цьому гроші.
Що найбільш вражаюче про галас навколо метавсесвіту – це , це те, що всі стверджують, що будують її. Але ніхто не знає, яким він буде насправді або як він повинен виглядати і чи захочуть люди коли-небудь ним користовуватися.
Як сказав головний редактор WIRED Гідеон Лічфілд, ми є свідками “термінологічного захоплення земель”. Компанії та підприємці відчули, що в повітрі відбуваються якісь зміни, і вони намагаються назвати це наступною великою річчю, нанести на неї свій ярлик і знайти способи її монетизації.
Зрушення, яке помітили великі технології, очевидний: за останні кілька років люди стали проводити набагато більше часу в інтернеті. Пандемія Covid-19 запаморочливо прискорила цей процес. Для білих комірців, яких попросили працювати з дому, офіс миттєво зменшився до розмірів екрану.
Ідеї проведення вільного часу, з тих же причин, також знаходили цифрові альтернативи. Коли кінотеатри та бари закрилися, нудьгуючі люди витрачали надмірну кількість часу на відеоігри, на участь в ігрових заходах, перегляд мемів і використання крипто або крипто-суміжних продуктів.
У деяких випадках останні дві речі зливалися в дивні химери ігор і криптофінансування, роблячи онлайн-всесвіти з оплатою за гру, такі як Axie Infinity. Це відеогра на основі NFT, яка стала джерелом доходу для бідних філіппінців.
Дії техногігантів нагадують ставки в азартній грі. Щоб метавсесвіт «злетів» потрібно, щоб в найближчому майбутньому люди залишалися вдома і їм було нудно. Залишається питання, на що ставлять техногіганти у цій грі проти людства – новий вірус, кліматична криза або ядерний апокаліпсис?
І все ж мораль проекту “Метавсесвіт” – найменша з його проблем. Це чистий галас, без продукту – за винятком деяких гіпотетичних “будівельних блоків”.
Бенедикт Еванс, венчурний партнер Лондонської фірми Entrepreneur First, провів вдалу паралель між метавсесвітом і “інформаційною супермагістраллю”. Останнє було дуже модним терміном початку 1990-х років, що оголошує про появу якоїсь мережі цифрового зв’язку по всій території США, і охоплює все, від відеоігор до інтерактивного телебачення і волоконної оптики.
Передбачення не було абсолютно недоречним – у нас з’явився глобальний інтернет. Але багато основних елементів майбутнього бачення інформаційної супермагістралі, такі як роль інтерактивного телебачення, так і не збулися. І
Відчувається, що Meta, Microsoft та інші повинні були краще подумати над можливим майбутнім. Нещодавно геймери, одна з демографічних груп, яку мала б з радістю перейти у метавсесвіт, відреагували з майже загальним презирством на запуск французькою ігровою студією Ubisoft своїх NFT в якості спеціальних об’єктів в шутері Ghost Recon Breakpoint.
Багато геймерів розглядали впровадження внутрішньоігрової економіки і криптовалют як спосіб обдурити їх, зробивши NFT обов’язковою для гри.
Погано сприйняли і лист генерального директора японського розробника ігор Square Enix. В ньому виконавчий директор розповів про свій інтерес до NFT і провів дивну відмінність між людьми, які “грають заради задоволення”, і тими, хто “грає, щоб внести свій внесок”.
Ідея про те, що кожен хоче заробляти гроші – і витрачати гроші-граючи в відеоігри, безсумнівно, звучить привабливо для людей, які створюють ці ігри і продають цифрові фішки. Але деякі геймери благають не погоджуватися.
Так само ніхто не хоче працювати в метавсесвіті. Якщо дійсно відбувається глобальний перехід на роботу онлайн, мало хто хоче витрачати час на перегляд аватарів своїх колег. Деякі люди стверджують, що найкраще в роботі на дому – це відсутність необхідності постійно відвідувати збори. Але якщо дійсно потрібно бути на зборах, навіщо мучитися з носінням громіздкою віртуальної гарнітури і взаємодіяти з мультяшними персонажами?
Прагнення великих технологій до метавсесвіту має більш глибокі недоліки. До мета-ребрендингу Facebook у жовтні 2021 року саме слово “метавсесвіт” ледь реєструвалося в інтернеті, згідно з Google Trends.
Багато хто бачить метавсесвіт як загибель інтернету в тому вигляді, в якому ми його знаємо, — не тільки з точки зору інтерфейсу, але і, що найбільш важливо, з точки зору потужності.
“Відкритий метавсесвіт” – це земля обітована, де технологічні монополії будуть підпорядковані, кожен буде відповідати за свої дані і цифрові активи, а користувачі будуть брати участь у визначенні курсу мережі в цілому.
Це попередній, гіпотетичний проект, але одне в ньому ясно: великі технології не повинні бути керівниками проєкту. Метавсесвіт, побудована ними, буде чим завгодно, але не метавсесвітом.
За матеріалами: Wired
Підписуйтесь на канал в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
