Україна пом’якшила існуючі жорсткі норми максимальної потужності випромінювання базових станцій мобільного зв’язку, які діяли з серпня 1996 року. Міністерство охорони здоров’я погодило збільшення потужності випромінювання в 10 разів. Якщо раніше дозволялося опромінювати користувачів випромінюванням потужністю до 10 мкВт/см2, то відтепер норма складає 100 мкВт/см2.
Підвищення потужності випромінювання базових станцій несе дві великих переваги:
збільшити радіус покриття та рівень сигналу мобільного зв’язку, збільшивши потужність випромінювання базової станції.
розміщувати базові станції ближче до житла, навчальних закладів чи офісних приміщень. Це актуально для зв’язку 5G, радіохвилі якого не можуть долати великі відстані та проникати крізь перешкоди.
У Міністерстві цифрової трансформації кажуть, що випромінювання базових станцій є безпечним для здоров’я, посилаючись на власне дослідження. Також посилаються на приклад інших країн, де норми випромінювання ще більш м’які.
Дослідження біологічного впливу радіохвиль проводиться вже більше 50 років, але досі не дійшли остаточного висновку про безпеку мобільного зв’язку для здоров’я.
Радіохвилі – це неіонізуюча радіація, і тому вони не руйнують молекулярну структуру організму при проходженні, якщо потужність менша, ніж встановлені організацією International Commission on Non-Ionizing Radiation Protection (ICNIRP) рівні. Базові станції мобільного зв’язку їх не перевищують – за вказівками ICNIRP, вони мають випромінювати в 500 разів слабкіше.
За даними Світової організації охорони здоров’я, за останні 30 років опубліковано більше 25 тисяч статей на тему біологічних ефектів неіонізуючої радіації. Її фахівці у 2004 році постановили, що наявні сьогодні докази не виявляють якогось негативного впливу електромагнітного випромінювання на живі організми. Хоча ВООЗ регулярно докорінно помиляється або проявляє слабку реакцію на серйозну загрозу. У січні 2020 року організація відмовилася надати COVID-19 статус пандемії, за що її топ-менеджери згодом вибачалися. Також в 2014 році організацію критикували за слабку реакцію на спалах епідемії Еболи.
Є публікації, які показують, що тривале перебування біля базових станцій може супроводжуватися головним болем, запамороченням, депресією та іншими симптомами. Також зростає ризик виникнення раку. Ефекти кумулятивні і накопичуються з часом. Миші, які довгий час перебували в полі слабкого радіочастотного опромінення ставали менш плодовитими і наслідки спостерігалися навіть через п’ять поколінь. Пошкодження ДНК з’являлися після 24 годин опромінення. Тривале опромінення радіохвилями низької потужності має такий же наслідок, як короткочасне опромінення потужним джерелом.
Головна доведена небезпека від мобільного зв’язку полягає в нагріванні тіла радіохвилями. Наше тіло самостійно регулює температуру і невеликий нагрів йому не страшний. При перевищенні норм ICNIRP можна буквально зваритися зсередини.
Поглинання енергії радіохвиль показує параметр Specific Absorption Rate (SAR), і його вказують на упаковках гаджетів. Визначають його за допомогою манекена у вигляді наповненої водою голови (людина майже на 80% складається з води). Усередині є датчик SAR, а досліджуваний телефон чи базова станція працює на максимальній потужності випромінювання. Ось, наприклад, які телефони варто тримати подалі від голови.
Цікаво, що кияни кілька років тому «засипали» СЕС листами щодо відміни установки нових базових станцій. А в карпатському місті Яремче взагалі через скарги жителів вимкнули всі вишки, і його населення залишилося без мобільного зв’язку.
