26 квітня за православним календарем святкують провідну неділю, також вона має назву Томина або Фомина неділя. Фома був апостолом, який не повірив, що Христос Воскрес. Тільки після перевірки він був упевнений, що це дійсно так. Тиждень після свята Великодня вважається Фоминим.
Люди вірять, що на свято Великодня Господь відпускає всі померлі душі на землю. Тому люди навіть виставляли на вікні запалені свічки, щоб ці душі повернулися додому й знали куди їм іти. Також на підвіконня клали крашанки, щоб нагодувати душі. Коли починаються поминальні дні, вони повертаються назад. Всі родичі приходять на кладовище, щоб попрощатися з родичами. Говорять, що якщо в цей день йде злива – це означає плач чиєїсь душі, котру не відпустив Бог за її грішність.
Що необхідно робити в поминальні дні?В давні часи віряни вели боротьбу проти поминальної неділі, бо в неї були язичницькі корені. Через деякий час навпаки цей тиждень став невід’ємною частиною Великодніх свят.
Цей тиждень мав назву Радуниця, або Томина неділя. Язичники поминали померлих у час відновлення природи весною. Живим ця традиція прибавляла впевненість, а мертві заспокоювали свої душі. Після того, як ця традиція стала християнською – почали померлих відспівувати у храмах та на кладовищах. В цей день освячували паски та йшли на цвинтар та поминали родичів там. Також несуть на кладовище крашанки, коливо, пиріжки.
Які страви зазвичай несуть на кладовище?
Традиційна страва це коливо – її їдять під час поминальних днів. Зверху печиво поливають медом або солодкою водою. Зазвичай несуть ті страви, які любив померлий під час життя.
Що дозволяється та забороняється робити у цю неділю?Взагалі церква не підтримує те, щоб люди ходили на кладовище, вживати спиртні напої, їсти та залишати їжу на могилах. Бо всю їжу після розтягують собаки та пташки. А церква наголошує, що треба ділитися з тим, кому воно дійсно потрібне. Тому краще віддати кілька пасок до будинку літніх людей або інтернату.
Традиції поминальної неділі в Україні.У деяких регіонах поминають родичів одразу після Великодня. У церквах проводять службу та після неї йдуть на кладовище.
У центральних містах та на Галичині заведено накривати столи на кладовищах та там справляють службу та окроплюють могили.
На Закарпатті, Півдні та Поліссі – ставлять лавки та столи на кладовищі та збираються всією родиною. За кілька днів родичі приходять на могилки та роблять прибирання. В поминальний день приносять вінки та квіти родичам. Люди кладуть на могили хліб притрушений трохи сіллю, таким звичаєм вони годують померлих.
На Гуцульщині, Буковині та Покутті – дають калачі разом із запаленою свічкою якійсь людині. Якщо ця людина є родичем, то необхідно дати ще хустку.
Джерело
