В Україні прийняли новий закон по комунальним послугам, який повністю змінює схему їх надання мешканцям багатоквартирних будинків. Тобто – більшості населення країни.
4 грудня Рада проголосувала за проект №2458 і передала його на підпис президенту.
Проект був поданий в парламент більше року тому, а в травні цього року прийнятий в першому читанні. Але потім розгляд кілька разів відкладали, а сам проект раз у раз переписували.
В експертному середовищі цей законопроект відомий як “проект про комунальні договори”.
Ключове в ньому – саме договори постачальників комунальних послуг зі споживачами.
У чинному законі про ЖКГ прописано, що ще до 1 травня 2020 року всі українці повинні підписати індивідуальні договори з комунальниками. Але по факту на дату “Ч” договори підписало лише кілька відсотків мешканців багатоповерхівок. Потім, посилаючись на карантин і складні часи, норму відклали.
Але насправді головною причиною була незрозуміла ситуація з самими договорами – їх потрібно було підписувати чи не з кожним українцем окремо.
“Скажімо, по Києву постачальник повинен був підписати по мільйону договорів, що взагалі нереально”, – говорить глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.
Зараз придумали іншу схему – постачальник може просто вивісити на сайті варіант публічного договору, і якщо протягом 30 днів споживач не підпише якийсь інший, індивідуальний варіант, його автоматично “приєднають” до стандартного. Ну або – запропонують відключитися від послуги.
Втім, договори – це лише вершина айсберга. По суті, запускається нова для України модель – усі послуги (тепло, вода, електроенергія та інше) будуть поставлятися виключно “до входу в будинок”. А внутрішньобудинкові мережі (за якими та ж вода йде в квартири) – головний біль самих мешканців.
“99% мешканців багатоповерхівок посадять на договори без внутрішньобудинкових мереж. Поставлять вам воду до точки входу в будинок, а далі – хоч в кишенях носите. Який стан внутрішньобудинкових мереж, чи будуть там аварії – постачальника не цікавить. Хочете – наймайте управителя, він все вирішить за ваші гроші, а ні – справляйтеся самі “, – говорить глава Асоціації професійних управителів нерухомості Андрій Никончук.
Плюс – спрощується відключення за борги. Комунальники зможуть просто входити в квартири без згоди мешканців.
Олександр Скубченко звертає увагу і на такий нюанс: платіжки в черговий раз розділяться (послуги – окремо, абонплата – окремо).
“З огляду на історію з тарифами на доставку газу, які вже кілька разів підвищувалися, ми просто не будемо встигати відслідковувати що, коли і наскільки подорожчало”, – говорить експерт.
Комуналка по-новому
У законі прописано кілька нововведень.
1. Одномоментний перехід на нові договори про надання комунальних послуг (по теплу, гарячої та холодної води, водовідведення, вивезення сміття тощо.) Для всіх багатоповерхівок, які ще такі договори не уклали (а їх більше 90%).
2. Запуск публічних договорів. Їх не потрібно буде навіть підписувати. Якщо ви не уклали інший договір, постачальник послуги має право автоматично приєднати вас до договору, форма якого буде на його офіційному сайті. В теорії там можуть прописати будь-які умови. “Якщо не згодні – відключайтеся”, – говорить Никончук.
3. Мешканці багатоповерхівок можуть в будь-який час змінювати вид договору.
4. Вводяться так звані диференційовані тариф на транспортування і постачання теплової енергії, якщо є індивідуальний тепловий пункт. «Тобто, можна придбати окремо теплову енергію, і через домовик ІТП вже на місці гріти воду», – пояснив Никончук. Але ІТП є далеко не у всіх будинках, так що для більшості в цьому плані нічого не міняється.
5. Поставка послуги – до входу в будинок. Внутрішньобудинкові мережі, їх зміст і ремонт оплачуються окремо. Але обслуговувати їх може тільки сертифікований постачальник послуги. Кабмін стане визначати максимальну планку по тарифам по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж.
“Ніби як ідея правильна, але диявол криється в деталях. Подивимося, як це реалізує Кабмін”, – говорить глава департаменту житлово-комунальної інфраструктури Громадської ради при КМДА Олег Попенко.
Але в будь-якому випадку це буде окрема платіжка, вона не входить в тариф на той же газ. Також незрозуміло, як в результаті виросте загальна платіжка по комуналці, якщо буде безліч тарифів і їх стануть постійно переглядати. “Люди не будуть встигати стежити, що і наскільки дорожчає”, – говорить Скубченко.
6. Люди зможуть самі визначитися з вибором управителів або ЖЕКів, але це не обов’язково. Конкурси управителів повинні провести органи місцевої влади, але лише в тому випадку, якщо буде відповідне рішення мешканців. “Також залишилося мало часу – конкурси потрібно провести до 1 травня, а з урахуванням карантину, це буде зробити складно”, – говорить Олег Попенко. Тобто в теорії будинку можуть залишитися без ЖЕКів і управителів.
Від варіанту з нав’язуванням українцям управителів (раніше обговорювалося, що тим, хто сам не вибере, управителів будуть примусово призначати) відмовилися.
“Якщо управителі не потрібні – там мешканці й надалі працюватимуть з ЖЕКами або вирішувати проблеми самі”, – говорить Никончук.
“Буде жорсткий мордобій”
Експерти сходяться на думці: те, що прописали варіант з публічним договором – однозначний плюс. Так як укласти мільйони індивідуальних договорів просто неможливо, тим більше в стислі терміни.
Тобто вийшли на так званий “нульовий варіант”: шанували на сайті приклад договору, і все. Так що тепер всі органи місцевого самоврядування та комунальники наввипередки побіжать такі договори публікувати, – каже Никончук.
Ще один плюс, за його словами, – розширення переліку робіт, які входять в управління будинку. У законі список просто доповнили пунктом “інші роботи”, а під це формулювання можна підігнати все що завгодно.
До слова, про самих управителях. Це можуть бути приватні особи або керуючі компанії, які мають відповідний сертифікат. Вже є реєстр управителів, але поки там їх тільки тисяча. На 180 тисяч багатоквартирних будинків всієї країни їх явно не вистачить – потрібно не менше 4-5 тисяч.
Управителям доведеться окремо платити. Як правило, це третина від загального кошторису по управлінню, а туди входить також закупівля електроенергії для дому та утримання прибудинкової території. “Якщо взяти, наприклад, 16-поверхівку площею 5 тисяч квадратних метрів на один під’їзд, то по тарифу 10 гривень за квадрат (середня ціна за обслуговування; для порівняння – тариф ЖЕКу 3,5 гривень за квадрат), управитель отримає близько 15 16 тисяч. Але у управителя на обслуговуванні може бути кілька будинків “, – пояснив Никончук.
Одна з конфліктних норм, яка пройшла в підсумковій версії закону, – про несанкціонований доступ комунальників в житло.
“Одна справа, коли в квартирі замкнувся божевільний і заливає сусідів, інше – якщо до вас прийдуть і відключать воду, – каже Никончук. – Цю лазівку постачальники послуг можуть використовувати для боротьби з боржниками. Скажімо, в опалювальний період відключати батареї не можна. Але можна прийти влітку, і, пославшись на аварійну ситуацію, все перекрити. А для повторного включення попросити заплатити за квитанціями. Так що жорсткого мордобою не уникнути “.
