Анатолій Полосков - голова Закарпатської ОДА:
"Не бійтеся ставити амбітні цілі. Вони об'єднують.
А в умовах обмеженого фінансування стимулюють до прийняття складних, але особливо вивірених потрібних рішень (як кажуть, це і є той самий кризовий менеджмент). Я зараз про те, що саме ми будемо будувати / реконструювати / оснащувати в Закарпатті в 2021 році за рахунок бюджетної програми "Державний фонд регіонального розвитку" (ДФРР).
Коротко не вийде, а сказати треба обов'язково, тому що хочу пояснити причини, наслідки, мотивацію.
І підтвердити прислів'я: "Немає лиха без добра."
355 млн грн - на таку суму розраховували, коли в 2020 році планували об'єкти на 2021 рік.
Під цю суму за рейтинговими оцінками виграли 18 проєктів.
164 млн грн - таку суму ми отримали по факту.
ЦЕ ЛИШЕ 46% ВІД ОЧІКУВАНОГО ФІНАНСУВАННЯ.
Тому довелося вносити корективи в наші плани по об'єктам.
Усі початкові переможці (нагадаю, в плані було 18 проєктів) зрозуміли, що велика частина запланованих об'єктів в 2021 році не буде реалізована через переформатування бюджету.
Дилема: поза сумнівами, всі 18 проєктів - дуже важливі і потрібні для наших людей, наших громад, але ти змушений приймати рішення і виносити на комісію новий зменшений список проєктів під суму фактичного фінансування.
Ніби це не складно - є рейтинги.
Складніше повідомляти людям, що ваш проєкт - відкладається на майбутнє.
Але в прийнятті рішення як рухатися далі, справа не тільки в рейтингах. Ще є певні традиції, суть яких можна звести до такого підходу:
переглянути список і розмастити фінансування як ложку каші по тарілці або запропонувати інший підхід.
Я як раз про інший підхід, який у мене не викликав ні секунди роздумів - не розпорошувати фінансування на велику кількість об'єктів, а в 2021 році втілити два вкрай важливих для здоров'я і життя закарпатців проєкти:
1. Реконструкція будівлі обласного центру нейрохірургії та неврології, із встановленням новітнього обладнання: гамма-ніж, ангіограф, МРТ, і інше;
2. Проведення ремонтних робіт і закупівля лінійного прискорювача для Закарпатського протипухлинного центру.
Не буду детально розписувати про можливості вказаного обладнання, про це ми окремо поспілкуємося з нашими лікарями.
Краще розкажу, що ми маємо доброго в цих напрямках, і що можемо мати, якщо допоможемо лікарям в їх дуже важкій праці:
Закарпаттю дуже пощастило з тим, що у нас є високопрофесійні лікарі, які відомі в багатьох країнах світу. Їх запрошують як експертів на міжнародні конференції, для проведення операцій в різні країни. І вони рятують людей всюди - і нас в Закарпатті, і інших хворих по всьому світу.
Але є нюанс, вкрай важливий і принциповий: на виїзді наші лікарі працюють з сучасним високоточним безпечним обладнанням, а у нас вдома - з, м'яко кажучи, не самим кращим.
Устаткування там (не тільки за кордоном, але і в деяких інших областях України) дозволяє робити унікальні операції з набагато більш щадним ставленням до пацієнта і з більшим ступенем ефективності.
Операції відбуваються швидше, безпечніше для хворого, з меншим навантаженням на лікарів.
Таке обладнання допомагає врятувати життя і здоров'я більшій кількості людей.
Закарпатцям не буде потреби виїжджати за кордон для проведення операцій, ми будемо мати можливість у себе в Ужгороді отримати медичне обслуговування світового рівня по онко та нейро-напрямках.
Так, не дай Бог мати таку потребу, але дати таку можливість - ми зобов'язані.
Хворі з інших регіонів України та сусідніх країн будуть їхати до нас на Закарпаття, що дозволить розвивати медичний туризм і супутню інфраструктуру.
Скажіть, враховуючи наведене вище, що оберете Ви:
- розділите зменшений бюджет на багато маленьких об'єктів?
- впровадите кілька мега-важливих проєктів, які - про життя і здоров'я кожного закарпатця?
Для мене відповідь очевидна. І я дуже пишаюся тим, що члени рейтингової комісії одноголосно підтримали такий підхід. Що всі, з ким я особисто і наша команда проводили попередні консультації - депутати обласної ради, керівництво Міністерства регіонального розвитку, члени бюджетного комітету Верховної ради України, члени конкурсної комісії - також підтримали нас.
В цьому процесі є багато нюансів, пов'язаних з поділом фінансування за напрямами і т.д., але ми шукаємо виходи і знаходимо їх.
Хто має підтримати нас, щоб рішення конкурсної комісії втілити в життя:
- треба погодження рішення Закарпатською обласною радою;
- треба погодження рішення на комісії в Міністерстві Регіонального Розвитку
- треба затвердження рішення на бюджетному комітеті Верховної Ради України
Щоб закарпатці знали, як далі рухається наша справа, будемо оперативно інформувати про те, як ми пройдемо ці етапи і як будуть голосувати знайомі всім нам чиновники і депутати в цих інстанціях.
Крім зазначених об'єктів, звичайно, є й інші - теж дуже важливі, і ми їх подали на затвердження для початку робіт в 2021 році:
ТЯЧІВ: Реконструкція водозабору та споруд очищення води з р. Тиса потужністю 2400 м3 / добу для питних та господарсько-побутових потреб;
РОКОСОВО: Будівництво корпусів Рокосівської ЗОШ І-ІІІ ст .;
УЖГОРОД: Реконструкція Будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів №19 по вул. Заньковецької;
ЗАРІЧЧЯ: Нове будівництво комунального закладу дошкільної освіти на 150 місць;
УЖГОРОД: Реконструкція комплексу будівель під спортивно-реабілітаційний центр інвалідів з ураження опорно-рухового апарату та інвалідів АТО.
Також є перехідні об'єкти, які продовжуємо і маємо закінчити в 2021 році:
БЕРЕГОВО: Районна лікарня;
МІЖГІР`Я: Реконструкція корпусу спортзалу Міжгірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1;
ТЕРНОВО: Будівництво Тернівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Планів багато. Набагато більше, ніж грошей у бюджеті.
Тому, звичайно, є ті, хто буде говорити, що цього мало, і буде критикувати нас. Але перед цим давайте кожен з нас спочатку поговорить з собою і відповість СОБІ на такі питання:
- який мій внесок в загальну скарбничку - місцеві та інші бюджети?
- чи всі податки я сплачую в свою громаду?
- я легально займаюся бізнесом?
- у мене є сили сказати близькій або просто знайомій людині: давай почнемо інакше ставитися до того, як ми газдуємо в громаді і як ставимося до своєї громади?
Я погоджуюсь: завжди хочеться більшого, і це - нормально, це є стимулом для подальшої праці і покращення.
Як ми будемо розвиватися далі - багато в чому залежить від кожного з нас: нашої енергії, мудрості, відповідального ставлення до своїх обов'язків, поваги до громади.
Але повторю те, з чого почав:
"Не бійтеся ставити амбітні цілі. Вони об'єднують".
