Вчені пояснили, чому мозок краще запам’ятовує, коли має перерви між навчанням

Усім нам відомо, що для кращого засвоєння нової інформації потрібно поспати після того, як ми вивчили щось. Щоб зрозуміти, як саме це відбувається в мозку, німецькі вчені провели дослідження.

Вперше таке явище навчання, нині відоме як ефект інтервалу, описав німецький психолог Герман Еббінгаус ще в кінці ХІХ століття. Ефект інтервалу передбачає, що інформація більш ефективно кодується в довготривалій пам'яті, коли навчальні заняття чергуються з великими перервами.
Далі це спостереження підтвердили численні дослідження, зокрема, й сучасних вчених. Однак не було зрозумілим, як саме зміцнюється пам'ять за рахунок інтервалів між навчанням. Зрозуміти це вирішили науковці з Інституті нейробіології Макса Планка.

Експеримент на мишах
У своєму експерименті німецькі вчені досліджували мозок мишей. Гризуни повинні були знайти у лабіринті шматок шоколаду з трьох спроб, які в одному випадку йшли одна за одною без пауз між ними, а в іншому – з тривалими перервами. Дослідники експериментували з різними часовими інтервалами між кожним шоколадним полюванням.

Вчені помітили, що миші, яких тренували з довгими перервами між фазами навчання, не могли швидко запам'ятати місце, де був шоколад. Однак наступного дня, чим довші були паузи, тим кращою була їхня пам'ять.

Експеримент на мишах
У своєму експерименті німецькі вчені досліджували мозок мишей. Гризуни повинні були знайти у лабіринті шматок шоколаду з трьох спроб, які в одному випадку йшли одна за одною без пауз між ними, а в іншому – з тривалими перервами. Дослідники експериментували з різними часовими інтервалами між кожним шоколадним полюванням.

Вчені помітили, що миші, яких тренували з довгими перервами між фазами навчання, не могли швидко запам'ятати місце, де був шоколад. Однак наступного дня, чим довші були паузи, тим кращою була їхня пам'ять.

Дослідники проаналізували активність нейронів в області мозку, що лежить в основі процесів навчання. Цікаво те, що при спробах, які йдуть одна за одною, вони очікували побачити послідовні фази навчання, які б реактивували одні і ті ж нейрони. Їм це здавалося логічним, адже все ж таки миші щоразу засвоювали однакову інформацію. Натомість після тривалої перерви мозок мав би інтерпретувати наступну фазу навчання як нову подію, і обробляти її за допомогою інших нейронів, думали вчені.

Але все виявилося з точністю до навпаки: лише з великими перервами між фазами навчання були виявлені подібні моделі діяльності нейронів. А послідовні спроби були представлені різними кластерами активності нейронів.

Ці результати вказують на те, що перерви між фазами навчання можуть зміцнити шляхи довготривалої пам'яті. І цей механізм якраз відіграє суттєву роль в ефекті інтервалу – явищі, яке було описане понад століття тому.

Оптимальний інтервал для мишей
Дослідники визначили, що у мишей оптимальний інтервал між фазами навчання становив 30 або 60 хвилин. Лише ці проміжки часу покращили відновлення довгострокової пам'яті на наступний день. Натомість більш тривалі чи менш короткі інтервали між етапами навчання особливих переваг для збереження пам'яті на наступний день не дали.

Як покращити здатність до запам'ятовування: поради нейрофізіолога
За словами нейрофізіолога Олексія Болдирєва, людський мозок є нейропластичним, тому його навички до запам’ятовування можна покращити. І для цього потрібно:

Добре висипатись;
Усвідомлено концентруватись на тому, що хочете запам’ятати;
Більше запам’ятовувати;
Займатись спортом;
Утворювати асоціації до того, що хочете запам’ятати;
Фокусувати увагу на тому, що треба запам’ятати;
Грати комп’ютерні ігри.