В Україні розширили перелік продуктів, ціни на які регулює держава. До нього, крім хліба, внесли також цукор, гречку, олію, макарони тощо. Тепер подорожчання цих товарів мають не лише заздалегідь декларувати, а й також забороняється встановлювати торгову націнку понад 10%.Така норма передбачена постановою Кабінету міністрів. Документ ухвалили на засіданні 12 січня, яке транслювалося на YouTube.
Націнка тепер регулюватиметься на такі продукти:
-батон;
-житньо-пшеничний хліб;
-гречана крупа;
-цукровий пісок;
-пшеничне борошно вищого гатунку;
-макаронні вироби українського виробництва (вермішень із борошна найвищого гатунку);
-пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці);
-соняшникова олія;
-курячі яйця категорії С1;
-м'ясо птиці (куряча тушка);
-вершкове масло жирністю 72,5%.
Крім того, Кабінет міністрів зобов'язав щодня перевіряти ціни на соціально важливі продукти, ліки, а також бензин. До цього списку увійшло значно більше товарів, ніж у вже наявний список держрегулювання.
Навіщо це зробили та чи допоможе?Продукти в Україні стрімко дорожчають через рекордні ціни на газ. Поки що населення платить за блакитне паливо за фіксованою ціною близько 8 грн/куб, підприємства мають віддавати за кубометр від 35 до 50 грн.
Це безпосередньо позначається на собівартості товарів. Адже блакитне паливо використовується для сушіння зерна, обігріву теплиць, роботи промислових печей тощо. В результаті, як підрахували в Кабміні, основні продукти за рік подорожчали дуже помітно:
-гречана крупа – на 23,8% (+8,9 грн);
-цукор – 34,9% (+7,3 грн);
-пшеничне борошно – 15,4% (+1,96 грн);
-макаронні вироби – 18,4% (+3,72 грн);
-молоко – 9,2% (+2,36 грн);
-соняшникова олія – 48% (+20,25 грн);
-яйця – 11,5% (+3,15 грн);
-м'ясо птиці – 26,9% (+15,06 грн);
-вершкове масло – 12,3% (+5,46 грн).
У Верховній Раді вже заговорили про законодавче повернення держрегулювання цін на продукти. Відповідний законопроєкт № 6374 вже зареєстрували у парламенті.
Раніше державне регулювання цін вже діяло в Україні з 1996 до 2017 року, але було скасовано. Тоді перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов заявив: вдалося виявити, що держрегулювання є неефективним і не стримує зростання цін. Тому його повністю скасували "через непотрібність".
У пояснювальній записці до законопроєкту № 6374 йдеться, що після скасування держрегулювання у 2017 році ціни на продукти харчування суттєво зросли. За словами автора законопроєкту, нардепа від "Слуги народу" Дмитра Соломчука, вартість деяких із цих продуктів збільшувалася на прилавках на 50-70% щороку, при тому, що собівартість так суттєво не зростала.
Водночас Соломчук вважає, що від держрегулювання відмовилися, щоб усунути перевагу українського виробника перед імпортними товарами на нашому ринку, а насправді ідея ефективна. Тому нардеп пропонує закріпити регулювання цін у законі, щоб його було неможливо скасувати для чиїхось інтересів.
"Закон завжди має більшу силу, ніж ухвала Кабміну. Тому ми вирішили зафіксувати це на законодавчому рівні, щоб держрегулювання діяло незалежно від того, хто в уряді", – прокоментував нардеп.
Втім, на думку економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, держрегулювання в Україні не працюватиме, адже раніше ця практика проявила себе не дуже добре. "Існує маса схем, за допомогою яких через додаткові послуги (ціна упаковки або ще щось) можна обійти націнки", – впевнений експерт.
За його словами, до 2017-го практично ніхто не контролював, як дотримуються правил ціноутворення. Також були приклади, коли "соціальні" товари просто зникали із торгових мереж.
"Така ситуація була під час дефіциту гречки 2011-го. Тоді її привезли з Китаю, але одразу розкупили в офіційних торгових мережах. Потім гречка з'явилася на чорному ринку, але без контролю націнки, вдвічі-втричі дорожче, ніж мала коштувати офіційно", – говорить Кущ.
