День вишиванки – це свято, яке українці зустрічають щороку у третій четвер травня. Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках.
Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.
День української вишиванки не має постійної дати – щорічно він відзначається в третій тиждень травня. У 2022-му році свято випадає на 19 травня.
У мирний час в різних містах люди влаштовували флешмоби і ярмарки, змагання та концерти. Зараз, у воєнний час, влада не рекомендує влаштовувати масові заходи, але кожен українець може вдягти вдома вишиванку і зустріти торжество в колі сім’ї.
Українські візерунки та орнаменти на вишиванці
Українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки.
Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, "зачаровуючи" їх на здоров’я, удачу або любов.
Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:
ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
квадрат – баланс, гармонія, удача і порядок;
спіраль – циклічність часу, символ змін;
сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
восьмикутна зірка – символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
хрест – захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
калина – безсмертя роду і довголіття сім’ї;
ромашка – символ кохання і юності;
маки – потужний захист від зла, наближення виконання бажань.
Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричним візерунками, а жінкам – із зображеннями рослин, трав і квітів.
