24 Канал разом з юристом адвокатського об'єднання T&T Partners Владиславом Юрчаком з'ясували, що це означає для людей, у яких є подвійне громадянство.
Наразі за кордоном перебувають близько 7 – 8 мільйонів людей. Переважно це жінки та діти. Однак серед них є і чоловіки призовного віку. Зазначимо, що чимало громадян України працювали за кордоном і до 24 лютого. До 2023 року вони фактично були в такий собі "сірій зоні".
Зокрема, вирішили пояснити щодо українців за кордоном, які живуть там давно, мають місцеві паспорти. Україна досі не врегулювала питання подвійного громадянства. Чи не спричинить постанова Кабміну нових проблем?
Слід розуміти, що за законодавством, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то в правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Коментар юриста
Таким чином, наявність подвійного громадянства не виключає той факт, що особа, як громадянин України є військовозобов’язаною. Відтак, всі обов’язки, визначені новим порядком, поширюються і на неї.
На мою думку, відповідні законодавчі зміни є наразі більше декларативними. Якщо взяти до уваги суспільний резонанс, то законодавець фактично на рівному місці викликав цілу хвилю дискусій серед населення. З огляду на це, для застосування цих норм на практиці необхідні законодавчі роз’яснення та подальша імплементація, тобто надання повноважень дипломатичним установам та регулювання питання відповідальності,
– підсумував юрист.
Як буде діяти цей військовий облік у дипустановах
Якщо громадяни, які перебувають за кордоном досягли призовного віку і не мають відстрочки, або не звільнені від призову на строкову військову службу, закордонні дипломатичні установи України мають повідомляти їм про початок чергового призову громадян України на строкову службу.
Протягом 7 днів після того, як громадянин України стає на консульський облік за кордоном (або знімається з нього) дипустанова має повідомити про призовника, військовозобов'язаного або резервіста відповідним районним або міським ТЦК і СП, органам СБУ або підрозділам Служби зовнішньої розвідки України (за місцем їхнього перебування на військовому обліку).
Дипустанови мають вести списки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку і стоять на військовому обліку. Такі списки дипломати зберігатимуть протягом 5 років (у формі зазначаються особисті дані, адреса проживання за кордоном, дата взяття на консульський облік чи зняття з нього та орган в Україні, в якому громадянин перебуває на військовому обліку).
