Штічний інтелект останнім часом на піку своєї відомості, – здається, про те, як він зробить нас більш ефективними та креативними, чув кожен. Уже є програми, які приймають текстові підказки та створюють текст, музику, фото, відео. Штучний інтелект стає все більш поширеним і нав’язливим, безповоротно змінюючи наше життя. Щось подібне було і з мобільними телефонами, але, на від них технологій, багато філософів і вчених вважають, що штучний інтелект одного разу може досягти або навіть вийти за межі людського «мислення». Ця можливість у поєднанні з нашою зростаючою залежністю від штучного інтелекту лежить в основі концепції футуризму під назвою « технологічна сингулярність».
Ідею технологічної сингулярності популяризував американський письменник-фантаст Вернор Віндж кілька десятиліть тому. Сьогодні сингулярність відноситься до гіпотетичного моменту часу, коли розвиток загального штучного інтелекту (AGI) – тобто штучного інтелекту зі здібностями людського рівня – стає настільки прогресивним, що незворотно змінить людську цивілізацію.
Це знаменувало б світанок нашої повної залежності від машин. З цього моменту ми не зможемо жити без них. Але якщо сингулярність прийде, чи помітимо ми її?
Щоб зрозуміти, чому це не казки, нам потрібно лише поглянути на останні розробки в інтерфейсах мозок-комп’ютер (BCI). BCI є природним початком унікальності в очах багатьох футуристів, оскільки вони поєднують розум і машину так, як жодна інша технологія поки що не може.
Компанія Ілона Маска Neuralink просить дозволу від Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) почати випробування на людях своєї технології BCI. Це передбачає імплантацію нейронних з’єднувачів у мозок добровольців, щоб вони могли передавати інструкції, думаючи про них.
Neuralink сподівається допомогти паралізованим ходити, а сліпим людям знову бачити. Але поза цими цілями стоять інші амбіції.
Маск давно заявляв, що вважає, що мозкові імпланти дозволять телепатичне спілкування та призведуть до спільної еволюції людей і машин. Він стверджує , що якщо ми не використовуємо таку технологію для розширення нашого інтелекту, ми ризикуємо бути знищеними суперінтелектуальним штучним інтелектом.
Він не єдиний, хто прогнозує величезне зростання можливостей штучного інтелекту. Опитування показують, що дослідники штучного інтелекту повністю погоджуються, що штучний інтелект досягне мислення на рівні людини протягом цього століття. Вони не згодні з тим, чи означає це свідомість чи ні, а також чи це обов’язково означає, що штучний інтелект завдасть нам шкоди, коли він досягне цього рівня.
Інша технологічна компанія у сфері BCI, Synchron , створила мінімально інвазивний імплантат, який дозволив пацієнту з бічним аміотрофічним склерозом (БАС) надсилати електронні листи та переглядати інтернет, використовуючи свої думки.
Виконавчий директор Synchron Том Окслі вважає, що мозкові імплантати зрештою можуть вийти за рамки протезної реабілітації та повністю змінити спосіб спілкування між людьми. Він сказав, що одного разу вони дозволять користувачам «викидати» свої емоції, щоб інші могли відчути те, що вони відчувають, і тоді «повний потенціал мозку буде розблоковано».
Ранні досягнення в BCI можна вважати першими етапами шляху до постульованої сингулярності, в якій людина і машина стають одним цілим. Це не означає, що машини стануть «розумними» або контролюватимуть нас. Але сама інтеграція та наша залежність від машини може нас безповоротно змінити.
Варто також згадати, що початкове фінансування Synchron частково надійшло від DARPA, – відділу досліджень і розробок Міністерства оборони США, який допоміг подарувати світові інтернет. Ймовірно, розумно хвилюватися про те, куди DARPA вкладає свої інвестиційні кошти.
За словами Рея Курцвейла, футуриста та колишнього інженера з інновацій Google, люди з розумом, доповненим штучним інтелектом, можуть опинитися на автобані еволюції та мчати вперед без обмежень швидкості.
У своїй книзі 2012 року «Як створити розум» Курцвейл висуває теорію, що неокортекс — частина мозку, яка, як вважають, відповідає за вищі функції, такі як чуттєве сприйняття, емоції та пізнання, — це ієрархічна система розпізнавачів шаблонів. Якщо її імітуватиме машина, це може призвести до штучного суперінтелекту.
Він прогнозує, що сингулярність з’явиться до 2045 року , і вважає, що це може призвести до появи світу надрозумних людей, можливо, навіть ніцшеанського «уберменша»: когось, хто перевершує всі світські обмеження, щоб повністю реалізувати свій потенціал.
Але не всі сприймають AGI як щось хороше. Фізик-теоретик Стівен Хокінг попереджав, що надрозумний штучниій інтелект може призвести до апокаліпсису.
У 2014 році Хокінг розповів BBC: «розвиток повного штучного інтелекту може означати кінець людської раси. […] Він злетів би сам по собі та перепроектувався б із дедалі більшою швидкістю. Люди, які обмежені повільною біологічною еволюцією, не могли конкурувати, і були б витіснені».
Хокінг, однак, був прихильником BCI. Стівен Хокінг “розмовляв” за допомогою комп’ютера та синтезатора голосу. Будучи пацієнтом з БАС (також називається хворобою Лу Геріга та хворобою моторних нейронів), він втратив голос під час трахеостомії в 1985 році.
Ще одна ідея, пов’язана з унікальністю, — це «розум вулика» з підтримкою штучного інтелекту. Merriam-Webster визначає розум вулика як колективну психічну діяльність, що виражається у складній, скоординованій поведінці колонії соціальних комах (таких як бджоли чи мурахи), яку можна порівняти з єдиним розумом, який контролює поведінку окремого організму.
Навколо цього явища нейробіолог Джуліо Тононі розробив теорію під назвою Інтегрована інформаційна теорія (IIT). Це свідчить про те, що ми всі прямуємо до злиття всіх розумів і всіх даних.
Філософ Філіп Гофф чудово пояснює наслідки концепції Тононі у своїй книзі « Помилка Галілея» : «IIT передбачає, що якби зростання інтернет-зв’язку коли-небудь призвело до того, що обсяг інтегрованої інформації в суспільстві перевищить обсяг інтегрованої інформації в людському мозку, тоді не тільки суспільство стане свідомим, але й людський мозок буде «поглинений» цією вищою формою свідомості. Мозок перестане бути свідомим сам по собі і натомість стане лише гвинтиком у мегасвідомій сутності, якою є суспільство, включаючи його підключення до інтернету».
Варто зазначити, що є мало доказів того, що така річ може коли-небудь здійснитися. Але ця теорія висуває важливі ідеї не лише про швидке прискорення технології, а й про природу самої свідомості.
Гіпотетично, якби з’явився розум-вулик, можна було б уявити, що це означало б кінець індивідуальності та інституцій, які покладаються на неї, включаючи демократію.
Нещодавно OpenAI (компанія, яка розробила ChatGPT) опублікувала допис у блозі, підтверджуючи свою відданість досягненню AGI. Інші, безсумнівно, підуть за ними.
Наше життя стає алгоритмічно керованим таким чином, що ми часто не можемо розрізнити, а тому не можемо уникнути. Багато особливостей технологічної сінгулярності обіцяють дивовижні покращення нашого життя, але викликає занепокоєння те, що ці штучні інтелекти є продуктом приватної промисловості.
Вони практично нерегульовані, і здебільшого діють на примхи імпульсивних технопідприємців, які мають більше грошей, ніж у більшості з нас разом узятих. Незалежно від того, чи вважаємо ми їх божевільними, наївними чи провидцями, ми маємо право знати їхні плани і мати можливість впливати на них.
Якщо говорити про останні кілька десятиліть, що стосується нових технологій, це вплине на всіх нас.
За матеріалами: The Conversation
Підписуйтесь на канал в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
