Урочисті проводи вівчарів Рахівщини на полонину – це вже добра давня народна традиція.
Мíшання овець, або міра – древня закарпатська традиція. Під час святкового ритуалу невеликі стада овець і кіз злучаються у єдину велику отару і їх проводжають випасатися на полонини.
Цими вихідними також відзначили і Свято міри. Перед виходом на полонину заміряють кількості молока. Цифру записують у зошит, аби знати, скільки віддавати господарю сиру з молока його овець.
За словами верховинця Василя Пилипчинця, проводи отар на полонину проходять на початку травня. За день до цього господарі роблять у високогір’ї загороду для овець та колибу для вівчарів. Саме на цю ділянку зливаються до купи струмочки кіз та овець у супроводі своїх власників. На мíшання йдуть цілими сім’ями, беручи з собою гостинці.
Рівно о 12 годині починається доїння. За здоювання, котре, як правило, триває годину, має визначитися пай кожного. Кількість молока встановлюється мірою (ґелетою) — дерев’яною діжкою, місткість якої в селах різна — від 12 літрів і менше. Той господар, вівці якого дали більше надою, стає першим у черзі відправки ватагів забирати з полонини сир і вурду.
Після полудня отара з відкритих воріт загороди відправляється разом з пастухами на поля за свіжою травою. Цим маршрутом вона рухатиметься щодня – аж до осені, допоки не прийде розлучення худоби.
До повномасштабного вторгнення рф, на Закарпатті щорічно проводився фестиваль «Проводи отар на полонину», закарпатці вірять, що він обов’язково відбудеться знову після перемоги України.
