Жовтневі вечорниці та досвітки колись розпочинали, так би мовити, гадальний сезон. Зазвичай, перед колективною вечерею, якою закінчувалися ці зібрання, дівчата, наповнивши стравою першу ложку, вибігали на вулицю послухати пса. З якого боку він гавкав, туди дівчина через плече викидала їжу, потім поверталася і брала з землі будь-який предмет, який перший потрапляв під руку.
Якщо це був папірець – чоловік мав бути писарем, тріска чи паличка – столяром, сіно – косарем, а грудка землі – хліборобом.
У дохристиянські часи наші пращури аби умилостивити Долю, Богиню материнства та жіноцтва, яка пізніше стала Богинею щасливого випадку, приносили їй різноманітні пожертви, при цьому все одно знаючи, що «своєї долі конем не об’їдеш».
У народі 6 жовтня на зачаття Івана Предтечі колись намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво – пряли, ткали й вишивали. Також підмічали, що «на Предтечі вже тулися до печі»… Вважалося, що саме в цей день потрібно протопити будинок, утеплити його, або вирушати на заготівлю дров. Люди були переконані, що це допоможе зберегти дім в теплі протягом зими.
За церковним календарем 6 жовтня відзначають Зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоана. В «Юдейських древностях» про святого Іоанна говориться, як про останнього з пророків. Його величезна місія полягала у засвідченні Месії, у його попередженні. «Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я не годен нести взуття Його! Він хреститиме вас Святим Духом й вогнем»…
Також вшановують преподобних жон Ксанфипу та Поліксенію; мученицю Іраїду, діву; мучеників Андрія, Іоана і синів Іоанових Петра та Антоніна; Словенську ікону Божої Матері.
Іменинники 6 жовтня:
Андрій, Іван, Інокентій, Іраїда, Петро.
6 жовтня народились:
1876 – Сергій Єфремов – політичний і державний діяч, публіцист, літературознавець. Ідеолог і теоретик української революції 1917–1921. Автор понад 3000 публікацій, серед яких «Щоденник» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
1881 – Іван Кочерга – українського драматурга. Автор драматичних поем «Свіччине весілля» та «Пророк», романтичної драми «Ярослав Мудрий», філософської драми «Майстри часу».
1890 – Олена Курило – український мовознавець, педагог. В 1918 році створила підручник української граматики для дітей, що більше десяти разів перевидавався. Працювала над розробкою української термінології.
6 жовтня відзначають:
Всесвітній день охорони місць проживання.
Події 6 жовтня:
1596 – розпочався Берестейський церковний собор.
1648 – козацько-селянське військо під проводом Богдана Хмельницького розпочало облогу Львова.
1701 – Києво-Могилянській колегії надано статус академії.
1768 – розпочалася російсько-турецька війна, що завершилася 1774 р. підписанням Кючук-Кайнарджійського миру, внаслідок якого Російська імперія отримала вільний вихід до Чорного моря.
1917 – відбувся І Всеукраїнський з’їзд товариств «Просвіта».
1948 – в Ашхабаді стався один із найпотужніших землетрусів у світі, що спричинив великі людські жертви.
1973 – атакою єгипетських та сирійських військ під час єврейського свята Йом-Кіпур почалася Війна Судного дня між Ізраїлем та арабськими країнами.
1975 – футболісти київського «Динамо» стали володарями Суперкубка Європи.
Чи знаєте ви, що:
Про рушник
Популярні сьогодні написи на весільних рушниках, як-то: «На щастя, на долю», наші пращури шифрували у знаках орнаментів.
Наприклад:
– вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце;
– хвиляста лінія – нескінченність життя;
– стилізована калина – уособлення дівочої краси, молодості, кохання;
– виноград – символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду.
Дослідники стверджують, що вишитий рушник може бути не тільки благословенням, але й прокляттям – все залежить від орнаменту, адже весільний рушник – програма майбутнього подружнього життя.
Рідна країна
