Політик із робочим візитом відвідав Закарпатську область. У розробці і прийнятті законів, пов'язаних із гуманітарною сферою, українські парламентарії у першу чергу керуються інтересами держави і усіх її громадян.
Про це голова ВРУ Дмитро Разумков заявив на брифінгу у Мукачеві, відповідаючи на запитання, чи дозволить закон про нацменшини пом'якшити суперечності з Угорщиною, незадоволеною українським законодавством про державну мову, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми повинні при прийнятті законів, особливо - пов'язаних з гуманітарною сферою, враховувати або намагатися врахувати інтереси всіх (громадян України. - ред.). В першу чергу ми повинні орієнтуватися на інтереси держави, це безапеляційне питання, іншої думки тут немає і не може бути", - заявив спікер парламенту.
При цьому він наголосив, що станом на сьогодні на порядку денному ВРУ законопроєкту про нацменшини ще нема, і до його розгляду треба буде підходити виважено. Він також зазначив, що деякі теми ніколи не будуть об'єднувати суспільство, наприклад, податкове законодавство, але гуманітарна сфера має бути фактором об'єднання.
Читайте також: Україна не затягуватиме з ухваленням закону про нацменшини - Кулеба
"Гуманітарний напрямок - це та галузь, яка повинна прагнути максимально об'єднати суспільство, особливо в умовах війни, в умовах тимчасово окупованих територій, як Криму, так і Донбасу", - підкреслив Разумков.
Як повідомляв Укрінформ, 29 травня під час спільного брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою в Будапешті міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що спільні українсько-угорські комісії з питань економіки, захисту нацменшин та освіти в червні займуться напрацюванням проєктів рішень для вирішення розбіжностей країн у позиції щодо мови освіти угорської нацменшини в Україні.
Раніше угорська сторона різко критикувала ухвалення закону України про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, виділяється низкою нововведень, у тому числі й ширшим впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Угорсько-українські відносини вкотре загострилися після ухвалення Верховною Радою у квітні 2019 року закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Також Будапешт виступив з "пропозиціями" до ухваленого в січні цього року закону "Про повну загальну середню освіту".
Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи України, передає Укрінформ.
