Сьогодні українці відзначають Вербну неділю. За стародавньою біблійною легендою — Пальмова неділя.
Саме цього дня Ісуса Христос в’їхав до Єрусалиму на ослі з Віфагії. Напередодні він воскресив праведного Лазаря і люди вистелили Синові Божому шлях пальмовим гіллям, вітаючи Спасителя. У слов’янських країнах пальмові гілки люди замінили вербними. Їх цвіт символізує прихід весни та зародження життя.
В Україні прийнято освячувати вербу. Гілочки із «котиками» варто розкласти у кожній кімнаті та прикрасити ними ікони. За церковною традицією вони захищатимуть дім та його мешканців від наклепу, хвороб, пожеж та інших негараздів.
У народі вірили, що жінці, яка хоче зачати й виносити здорову дитину, потрібно з’їсти кілька освячених вербових «котиків». Вважається, якщо близьку людину «побити» свяченою гілочкою, бажаючи при цьому здоров’я і благополуччя, то минуть її хвороби та неприємності.
Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою примовляли:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині казали так:
Шутка б’є — не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть най дрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб під ноги не потрапило.
У зв’язку з пандемією коронавірусу Православна Церква України спільного посвяченя верби для мирян не проводитиме, однак дозволяє після прочитання молитов про благословення у храмах окропити все свяченою водою. До церкви можна буде прийти у позаслужбовий час індивідуально. Українська греко-католицька церква закликала мирян не приносити вербну лозу і паски до храму. Дозволяється покропити їх свяченою водою батькові родини самостійно та споглядати за богослужінням телебаченням чи за допомогою онлайн-трансляцій. Сьогодні варто перебувати вдома серед близьких.
У цей день категорично не можна займатися важкою фізичною працею, прибирати, прати, шити, думати про погане. Заборонено пиячити, лихословити та займатися сексом.
Не слід вживати м’ясо, яйця та молочне, адже ще триває Великий піст. Натомість на стіл можна поставити рибні страви, пісні салати, каші, гречані млинці, солодощі, фрукти та навіть трохи червоного чи білого вина.
Прибережена на покуті вербова галузка оберігала оселю від блискавок. Якщо надходила грозова хмара, її клали на поріг або ж підпалювали шматочок деревини, вважаючи, що це допоможе «зупинити град і одвернути пожежу».
З дрібніших галузок чи листочків робили відвар або горілчану настоянку й лікували нею людей од головних болів, пропасниці, гарячки, шлункових хвороб, заживляли рани на тілі, використовували як натирання при ревматизмі.
Після Вербної неділі розпочнеться Страсний тиждень, що передує Великодню. Починають готуватись до Великодня: фарбують крашанки, малюють писанки, випікають обрядове печиво та паски.
