«Закарпатський кореспондент» продовжує знайомити читачів із кандидатами на посади голів об’єднаних територіальних громад Рахівщини. У попередній статті ми розповідали про потенційного очільника Великобичківської ОТГ, сьогодні ж ітиметься про Рахівську ОТГ.Уперше в історії всі шанси очолити Рахів (та відтепер і Рахівську об'єднану територіальну громаду) має саме жінка, до цього в найбільш високогірному райцентрі України були лише керманичі-чоловіки. Ми поспілкувалися з кандидаткою на цю посаду –
Інною Савляк.
Відома на Рахівщині жінка-правозахисниця, кандидатка юридичних наук, капітан поліції значно вирізняється з-поміж конкурентів – очі горять, всюди встигає, телефон розривається, земляки підтверджують: довела до кінця всі розпочаті справи в рідному селі Костилівка (населення 3 200 осіб), яке протягом 5 років очолює на посаді сільського голови. А ще Інну знають як колоритну гуцулку, на свята щораз в іншій вишиванці, кептарі та віночку – їх у неї ціла колекція, зізнається, обожнює рідні традиції і радо їх наслідує.
Традиційно – кілька слів про кандидата: народилася 28 січня 1989 року у сім’ї робітників. Закінчила з відзнакою Київський національний університет внутрішніх справ (за спеціалізацією слідчий, кваліфікація – юрист). У 2011 році закінчила магістратуру Національної академії внутрішніх справ МВС України (з відзнакою, за кваліфікацією юрист). У 2010 році почала працювати у Рахівському РВ УМВС України в Закарпатській області на посаді дізнавача сектору дізнання слідчого відділу, потім – на посаді слідчого відділу Рахівської РВ УМВС України в Закарпатській області, отримала чергове звання капітана міліції, згодом займала посаду старшого інспектора охорони громадського порядку. У жовтні 2015 року на місцевих виборах була обрана на посаду сільського голови Костилівської сільської ради. У 2015 році вступила до аспірантури Київської національної академії внутрішніх справ МВС України. У 2019 році захистила дисертацію за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно – розшукова
діяльність» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. У січні 2019 року закінчила Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Здобула кваліфікацію магістр за спеціальністю «Публічні управління та адміністрування».–Насамперед хочемо поцікавитися про вашу мотивацію брати участь у місцевих виборах.
–Усі населені пункти нашої майбутньої ОТГ для мене є особливими: я народилася та виросла в Костилівці, де вже протягом 5 років працюю на посаді голови села та маю за честь вирішувати різноманітні питання для покращення життя наших односельчан. Крім того, я маю величезну родину в селі Ділове, 7 років працювала в Рахові, маю багато друзів у селі Білин – тому просто не можу залишатися осторонь майбутньої долі цих сіл і нашого «гуцульського Парижу» – Рахова.
Маючи дві вищі освіти, науковий ступінь кандидата юридичних наук, будучи капітаном поліції і маючи багаторічний досвід роботи в органах внутрішніх справ, цілу низку реалізованих проєктів на посаді Костилівського сільського голови, відчуваю в собі сили та величезне бажання зробити Рахівську ОТГ родзинкою Карпатського регіону.
–Якщо зараз підбивати підсумки щодо роботи на посаді сільського голови Костилівки, назвіть 5 основних досягнень, якими пишаєтеся.
–Коли я виявила бажання йти на голову села, мала мрію – завершити будівництво початкової школи. Вона будувалася понад 30 років, діти навчалися в старій закинутій будівлі. Найперше ми вивезли звідти море сміття, зробили ремонт від «А» до «Я», облаштували класи з новими меблями, встановили сучасні санвузли – і 2018 року нарешті відкрили школу. Крім того, пишаюся будівництвом нового сучасного дитячого садочка в Костилівці для 60 діток (у селі, крім цього, є ще один дитсадок), який буквально днями плануємо відкрити. У процесі також роботи з капітального ремонту Вільховатського садочка та облаштування там дитячого майданчика, який вже придбано. Маю успішний приклад залучення інвесторів до реалізації проєктів, яких у Костилівці втілено вже не один. Наприклад, з допомогою коштів інвесторів у рамках співпраці облаштували «Алею Пам’яті» для вшанування учасників усіх бойових дій, закупили й установили дитячий майданчик і багато іншого. Пишаюся і тим, що зробили асфальтовану дорогу в селі. Облаштували майже всюди вуличне освітлення та встановили по всьому селу камери.
У мене багато друзів, зокрема зі столиці, де навчалася, то раніше, коли вони приїжджали, навіть не було що показати в селі, куди піти. Мріяла, щоб у селі був парк відпочинку з лавицями і світильниками – тож відкрила парк, зробила там фонтан, побудувала набережну попри саму річку. Зробили капремонт і покрівлю у приміщенні сільради, бо, як кажуть, ґазду видно по хаті.
Коли я прийшла на цю посаду, село Костилівка було одним з найбідніших у районі, дотаційним. Навіть не було грошей людям на зарплати. Я зрозуміла, що далі так бути не може. Я почала ще скрупульозніше вивчати законодавство, бюджетний кодекс, вивчати, звідки можуть бути надходження – і залучення інвесторів стало нам на допомогу. Відкрию секрет, навіть друзів-підприємців приписала в село, аби за рахунок податків Костилівка стала багатшою. І результат усіх вразив – як бачите самі, село не впізнати.
–Ще донедавна жінка в політиці була рідкістю. Зараз же діють ґендерні квоти і таке інше. З вашого досвіду – траплялися труднощі у роботі саме через те, що ви жінка? Яке ставлення колег-чоловіків? –Ні, такого не було. Навпаки, скажу гордо, чоловіки, зокрема голови навколишніх пунктів, брали приклад з мене, на зустрічах про це відкрито говорили. Ніколи не відчувала незручностей у спілкуванні з іншими управлінцями, політиками – чи коли їздила вирішувати справи до Києва, чи до голови Закарпатської ОДА. Скажу одне: головне – залишатися людиною, простою у спілкуванні, і нічого не боятися.
–Знаємо, Рахів завжди очолювали чоловіки, зараз також маєте чоловічу компанію опонентів – кандидатів на цю посаду. Як оцінюєте своїх конкурентів?
–Відчуваю в собі достатньо сил змагатися в цій боротьбі, найперше через свій досвід, здійснені проєкти, підтримку колег із «Європейської партії України». Так, опоненти сильні, всі заслуговують авторитету, достойні. Але це для мене не перешкода, це мене не лякає, вірю в себе, і можу змінити Рахівщину на краще!
–Якщо вдасться перемогти, що плануєте реалізовувати в Рахівській об’єднаній територіальній громаді найперше?
–Найперше потрібно вирішувати проблему з утилізацією сміття. Починати треба із сортування, створення потужних сортувальних станцій, для чого виділити земельні ділянки та залучити інвесторів, забезпечити збір та вивіз твердих побутових відходів, доупорядкувати сміттєзвалище, раз і назавжди унеможливити попадання з нього сміття до річки Тиси. У Костилівці ми вже розпочали процес правильного поводження з твердими побутовими відходами, потихенько сортуємо пластик, скло, папір, маємо для цього працівника, уже знайшли прес, однак ще не всі мешканці звикли до такої практики.
–На місцеві вибори ви йдете від «Європейської партії України». Чому обрали саме її?
–Бо це проукраїнська партія з пріоритетом зробити наш край європейським, аби можна було достойно жити тут, а не шукати чогось кращого за кордоном. Моїми побратимами по команді є люди з великим багажем знань і практичним досвідом: це і колишній міський голова Рахова Ярослав Думин, і голова Рахівської райдержадміністрації Пало Басараба, депутати Рахівської районної ради, серед яких і Юрій Сас, з якими тісно працюю ці 5 років і разом реалізували не один проєкт, голови сіл та інші. Це досвідчені управлінці, яких також уже вибирали, які неодноразово виправдали сподівання наших земляків, тож є з ким робити Рахівщину кращою, по-справжньому європейською.
–Розуміємо, робота займає основну частину вашого часу. А як проводите дозвілля, які маєте хобі?
–Я справді ще той трудоголік! Дуже багато часу приділяю роботі, цим горю і живу, і думаю, що нова посада потребуватиме ще більше зусиль, але я до цього безперечно готова. Щодо інтересів – люблю подорожі, вивчати нову культуру, переймати досвід різних країн. Коли випадає вільна хвилинка, можу з друзями піти на футбол. Як кажуть, я за будь-яку «двіжуху» (усм.-ред.), лиш би не сидіти на місці, не нудьгувати.
Обожнюю організовувати фестивалі, серед таких – і наш костилівський «Берлибаський бануш», який проводимо навесні. Весело відзначаємо свята: коли йде Великдень – робили найбільшу в Україні писанку, яку ми з односельцями встановили перед Рахівською РДА (а попередню, трохи меншу, ми встановили в Костилівці), кожен візерунок – це життя. Взимку ходимо колядувати, щедрувати. Крім того, серед моїх хобі можу назвати колекціонування вишиванок і традиційних українських віночків. Уже навіть жартома називають мене місцевою Осадчою – лиш запам’ятовують не завдяки капелюшкам, а завдяки народним віночкам.
–І на завершення – як коротко охарактеризуєте своє налаштування перед виборами?
–Вірю в себе, вірю в свою команду, вірю у кожного з вас, вірю в нашу перемогу! Сподіваюся на підтримку і зроблю все, щоб не розчарувати!
–Дякуємо за розмову. Бажаємо перемоги!