Буйволи Павлик, Кароліна, Яфина, Катка, Леді, Мірабела та Ієшуа віднині житимуть у Долині нарцисів, що в селі Кіреші поблизу Хуста. Павлику – 10 років, це найстарший буйвіл-бик в Україні. Найменший – малюк Ієшуа народився цьогоріч на Різдво. Тут для круторогого сімейства виділили ділянку, де немає осередків зростання червонокнижного нарцису вузьколистого. Територію огородили електропастухом.
Німецький еколог Мішель Якобі уже більше десяти років займається розведенням зникаючих карпатських тварин – буйволів, коней гуцульської породи та бурих карпатських корів. Кілька років господарював і на Тячівщині, в Чумалеві. Йому в усьому допомагає дружина Ріке де Фріз, яка два роки тому приїхала до України, теж із Німеччини. Подружжя каже: люблять жити у гармонії з природою, хоча для цього доводиться працювати по 14 годин на добу. До цього часу своїх улюбленців працелюбні ентузіасти тримали на власному обійсті у Сокирниці на Хустщині. А зараз чорношерсті велетні освоюються на новому місці.
Ідея оселити цих тварин на заповідній території Долини нарцисів з’явилася ще у 2010 році, – каже директор КБЗ Микола Рибак. Втілити її в життя вдалося сьогодні. 29 квітня, у ПНДВ «Долина нарцисів ім. професора Василя Комендаря» Карпатського біосферного заповідника Мішель, Ріке та очільник заповідника Микола Рибак підписали угоду про співпрацю.
«Буйволи дуже добре адаптувалися до нового пасовиська, – ділиться Мішель. – І чудово почуваються. Тут для них є вдосталь їжі та вода. Те, що вони будуть тут жити, дуже добре для біорізноманіття Карпат».
Науковці кажуть: карпатський буйвол – це лучно-болотна тварина, що добре поїдає пагони верби. А заростання вербою є чи не найбільшою проблемою Долини нарцисів за 40-річний період її охорони. Якщо випасати цих тварин, то можна регулювати поширення верб та інших чагарників.
«Є надія, що буйволи, випасаючись, прорідять зарості верби, відновляться лучно-болотні комплекси, а це сприятиме збільшенню площ нарцису вузьколистого, відновленню інших 22 рідкісних видів рослин, які занесені до Червоної книги України – шафрану Гейфеля, білоцвіту весняний, дев’яти видів диких орхідних та інших», – каже завідувач ботанічної лабораторії Карпатського біосферного заповідника, кандидат біологічних наук Микола Волощук.
Також буйволи створюють невеликі водойми і калюжі, в яких можуть селитися різні комахи, земноводні і риби.
А ще унікальні тварини принадять до Долини нарцисів набагато більше туристів – звісно, після карантину та навіть після завершення сезону цвітіння нарцисів, початок якого, за словами співробітників, цьогоріч очкується 9-10 травня. Адже наразі відвідування однієї з візитівок Закарпаття поки заборонене.
Буйволи житимуть у Долині нарцисів до осінніх холодів. Доглядати за ними будуть Мішель та Ріке. Для них виділили помешкання у будівлі ПНДВ. Їм допомагатимуть співробітники відділення. А науковці вестимуть спостереження за змінами рослинного покриву.
«Очікуємо на позитивний результат такої співпраці», – висловлює сподівання директор КБЗ Микола Рибак.
