Минулого року президент Зеленський оголосив повернення українських трудових мігрантів до України і створення для них умов для самореалізації одним з пріоритетних завдань на посаді.
Хоча зараз в Україні зростає безробіття, проте керівництво країни не думає відмовлятися від цієї ідеї.
22 квітня очільник уряду Денис Шмигаль в інтерв’ю
РБК заявив, що в Україні лише офіційно зареєстрованих безробітних вже понад 400 тисяч, а з-за кордону повернулося приблизно 2 млн трудових мігрантів. Також він нарахував 2 млн людей, які знаходяться у вимушених відпустках або стані прихованого безробіття.
Він пообіцяв, що уряд намагатиметься створити якомога більше “недорогих” робочих місць, зокрема, з оплатою 6-8 тисяч грн, і залишити якомога більше трудових мігрантів в Україні, бо в країні, за словами прем’єра, “повно роботи”.
Відтоді великих досягнень з працевлаштування українці не дочекалися, натомість великий скандал спричинило затримання чартерних рейсів для трудових мігрантів з України, які прямували на роботу в інші країни. В соцмережах уряд почали звинувачувати у запровадженні “кріпацтва”, відновленні “залізної завіси” та впровадженні північнокорейських стандартів життя.
BBC News Україна розпитала українських трудових мігрантів, чому вони бажають якнайшвидше поїхати з країни на заробітки, а компанії, які займаються працевлаштуванням за кордоном – про загрози та можливості для української трудової міграції в умовах кризи.
“Ми ж там гроші заробляємо і сюди їх веземо”29 квітня в аеропорту Бориспіль затримали чартерний рейс авіакомпанії МАУ Київ-Лондон, який мав везти легальних українських працівників до Британії.
Все відбулося немов відповідно до слів прем’єра Шмигаля в інтерв’ю
РБК: “Вже відомо про два випадки в Європі, коли роботодавці, а саме – аграрії, організовували чартери, щоб перевозити робочу силу з інших країн. Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль”.
Після кількагодинних перемовин авіакомпанії з Державної авіаційною службою та зустрічі Шмигаля з дипломатами США та ЄС, літак все ж вилетів до Британії після 9 годин затримки.
Один з пасажирів літака – 37-річний Ігор Петренко з Сум – у розмові з BBC News Україна розповів, що отримав довгострокову робочу візу для працевлаштування в Британії, тому його здивував конфлікт навколо чартерного рейсу.
“Це ж не якась халтура по безвізу. Люди з візами їдуть, оформлялися в агентстві Concordia, нам папери надали, що працюватимемо в життєво важливому секторі, британські сім-карти дали”, – каже він.
За словами Ігоря, у Британії він працюватиме на фермі, де збирають спаржу, горох та цибулю.
“Я маю робочу візу, отримуватиму 8 фунтів 72 пенси (приблизно 295 грн. – Ред.) за годину роботи, за контрактом працюватиму мінімум 8 годин на день і 48 годин на тиждень”, – розповідає він.
Раніше Ігор працював на фермах у Німеччині та Чехії, а в Британії – ще в студентські роки, коли був там на практиці від Сумського аграрного університету. На роботу в Британії його мотивує висока зарплата і умови роботи.
“В Сумах середня зарплата зараз десь 9 тисяч грн ( за даними Державної служби статистики, 9199 грн в Сумській області станом на березень 2020 року. – Ред.). У Британії я можу за місяць заробити 50-60 тисяч грн, а якщо буде багато роботи і понаднормові – отримуватиму ще більше”, – каже він.
На думку Ігоря, у Британії зацікавлені в українських робітниках на фермах, бо працюють українці добре, а румунських та болгарських робітників, які там працюють традиційно, зараз не вистачає.
Цього року румунських та болгарських робітників на британських фермах не вистачило, станом на 31 березня потребу у сезонних робітниках для всієї країни оцінювали у 90 тисяч людей.
З рішенням про блокаду рейсів з трудовими мігрантами він не згодний.
“Ми там гроші заробляємо, і до країни їх веземо. В Україні ж немає добро оплачуваної роботи, та й взагалі її зараз немає. Повернулися зараз близько 2 млн мігрантів, так вони і привезли з собою кошти, які заробили. Які робочі місця цей уряд створить – я не знаю. Я не вірю в цю владу”, – зазначає Ігор.
На його думку, в сільському господарстві України зараз потрібно все менше робочої сили, бо успішні компанії та фермери освоюють нові технології, навіть комбайни без водіїв, а металургія і машинобудування перебувають у кризі, тому немає підстав вірити у масове створення робочих місць.
Ті хто залишився – радіють, що не повернулисяЧартерний рейс з працівниками для британських ферм – це ще не показник для сезонної української міграції, яка здебільшого орієнтована на Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Німеччину та Італію. В цих країнах працюють сотні тисяч українців, особливо з західних регіонів.
Наразі Польща є країною, у якій українських трудових мігрантів найбільше: вважається, що на її території постійно перебуває від мільйона до 1,5 млн громадян України. За оцінками польських експертів, саме завдяки українцям польський ВВП зростає на 0,5-1% щороку.
Коли 26 березня Володимир Зеленський оголосив про закриття кордонів, це спричинило величезну паніку саме серед сезонних трудових мігрантів.
“Ми діємо настільки жорстко, наскільки цього вимагають сьогодення та виклики майбутнього. Саме тому до кінця п’ятниці, 27 березня, буде закрито державний кордон та припинено усі пасажирські перевезення”, – оголосив президент.
Заява прямо суперечила 33 статті Конституції, яка гарантує, що “громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну”.
Врешті-решт кордон власної держави для українців не закрили, але 27 березня десятки тисяч українських робітників у Польщі залишали заводи, ферми та будівельні майданчики, на яких працювали і вишукувалися у величезні черги на прикордонних пунктах пропуску, намагаючись потрапити додому.
Пізніше посол України в Польщі Андрій Дещиця в ефірі
Суспільне заявив, що з 13 березня і до початку квітня Польщу залишили 150 тисяч українців.
Українські трудові мігранти кажуть, що головною проблемою тоді був брак інформації про те, які саме рішення ухвалюватиме як українська, так і польська влада, і чи не виявиться, що вони опиняться у становищі заблокованих у чужій країні порушників закону, та ще й безробітних.
Серед українців у Польщі ширилися панічні чутки, розповідає Сергій, який працює на будівництві у Варшаві. Хтось казав, що от-от Україна закриє свої кордони мало не назавжди, і хто не встигне до неї виїхати, отримає великий штраф за порушення міграційного режиму з Польщею.
Хтось розповідав, що “десь прочитав”, що підприємства, які наймають українців, не зможуть розраховувати на урядову антикризову допомогу, і тому всіх українців зараз позвільняють і назад не візьмуть. Зрештою, всі ці чутки виявилися неправдивими, але тоді про це ніхто не знав і рушив до кордону, аби всякою ціною повернутися до України.
Сергій на панічні настрої не піддався: він працював на легальній роботі, на його плечах “висіли” дружина й дитина, тож їхати на батьківщину, де прем’єр Шмигаль обіцяв аж шість тисяч гривень місячної зарплати, не рвався.
“Скажу так: у кого тут було легальне працевлаштування на будівництві, в логістиці, у інших сферах, які продовжують працювати, у кого було, де жити, нікуди не поїхали. Так, у когось зменшилась зарплата. Когось навіть звільнили, але він принишк, і жде, коли бізнеси почнуть відкриватися наново”, – каже будівельник.
Додає: його колеги з роботи розповідають, що Україна нібито не випускає заробітчан зі своєї території, і сміються, добре, мовляв, зробили, що не поїхали на Великдень додому.
Насправді офіційно заборон на виїзд українців немає, проте через відсутність регулярних автобусів та авіарейсів, “блокаду” чартерів, вартість та тривалість таких подорожей суттєво зросла, тож для колег Сергія дійсно є привід радіти.
“Дуже важко вижити. Якщо відкриють кордони, поїдемо”Мешканка села Зоря на Рівненщині Ліда повернулася з роботи в Польщі до України ще до цієї панічної хвилі, у січні. На батьківщині вона має велику родину, дітей та онуків, але з хорошою роботою так не пощастило.
“Я на даний час в Україні праці не маю. Живу тим, що працюю в Польщі і на даний час не можу виїхати, бо не знаю, як складеться ситуація”, – каже вона у розмові BBC News Україна.
Вперше Ліда поїхала працювати до Польщі, використавши біометричний паспорт, а вже потім отримувала робочі візи.
“Я і моя колежанка, ми пропрацювали півтора року на одному місці. Курячий завод – важко, але то є моє. Все життя працювала і на м’ясокомбінаті, і в ковбасні, не було складнощів, знаю цю роботу”, – розповідає вона.
За словами Ліди, перша робота у Польщі була важкою, попри її досвід.
“Трошки гнітили морально, там було – роби-роби бігом, але ми і там подружилися і відношення до нас покращилося. Але поки не побачать, що ти можеш працювати, що всі норми робиш, то гнітять”, – згадує вона.
Ліда каже, що іншою роботою – вже на заводі в Любліні, де українським робітникам дають безкоштовне житло у кімнатах хостелу, вона була повністю задоволена. За цю роботу отримувала 13-14 злотих на годину (85-90 грн. –
Ред.).
На її думку, в Україні люди часто не розуміють, як важко працювати на таких підприємствах у Польщі.
“Той, хто там не був, не уявляє, як там тяжко, далеко від батьківщини та сім’ї. Люди думають, що ми там гроші лопатою гребемо і нічого не робимо. Я кажу таким – поїдьте і спробуйте”, – каже вона.
“Буває таке, що приїжджають туди, мови не знають, не витримують, плачуть і їдуть. Ми таким старалися помогти, коли бачили, що в них депресняк, і морально, і підтримували, і просили за них”, – розповідає жінка.
Зараз Ліда чекає на відкриття кордонів, аби знову поїхати на роботу в Польщу.
“Їхати є бажання тільки тому, що ми тут сидимо без роботи. Дуже важко вижити. Якщо відкриють кордони, звичайно поїдемо. Не знаю ще куди, дуже багато вакансій, але готова їхати”, – каже жінка.
А от переїжджати до Польщі назавжди Ліда не планує.
“Назавжди можна поїхати тоді, коли в тебе є в кишені якась копійка. Але в мене тут сім’я, діти, внуки. Вони мають непогану роботу, хату, квартиру. Наїздами тільки до Польщі можу їздити”, – пояснює вона.
За словами жінки, чимало її односельців працює за кордоном, і Польща – навіть не перший працедавець, чимало мешканців їздять на роботу в Італію, Німеччину, Чехію, Фінляндію.
Ліда вважає, що для того, щоб українські трудові мігранти мали можливість працювати в Україні, уряд має допомагати малому бізнесу та створювати нові робочі місця.
“Малих підприємців не треба топтати в бруд, щоб вони могли наймати хоч на пару робочих місць з гідною оплатою”, – каже жінка.
“Щоб я тут в Україні мала хоча б 12-15 тисяч, мені було б того достатньо, я б і не їхала. В нас в Україні одиниці підприємців, які платять гідну зарплату, і дуже мало таких заводів. Не знайдемо такої зарплати, щоб було нормально прожити, тільки на плаву триматися”, – пояснює вона.
“Польська влада докладає зусиль, аби українці залишалися назавжди”Польські підприємства вже відчувають нестачу робітників з України через їхній масовий виїзд у березні та труднощі з в’їздом до країни, каже Євген Кириченко.
Він є власником компанії Gremi Personal, яка займається лізингом робітників для польських підприємств – наймає їх в Україні або Польщі, оформлює документи для працевлаштування, зокрема, сезонних та проєктних працівників, гарантує вчасні виплати зарплати та нову роботу у випадку завершення контрактів.
“Для трудових мігрантів наша компанія є гарантом, що вони отримають зароблені гроші у повному обсязі і вчасно, навіть якщо підприємство з нами розрахується невчасно. Для цього у нас є резервні фонди і овердрафт. А коли на підприємствах закриваються певні вакансії, люди не лишаються без роботи. У нас багато контрактів з сотнями підприємств у різних сферах”, – пояснює пан Кириченко.
За його словами, завдяки інформаційній роботі з працівниками, які користуються послугами компанії, вдалося уникнути їхнього масового виїзду за кордон.
“В нашій компанії додому повернулися лише 4% працівників, адже ми постійно інформуємо їх про те, що насправді відбувається з документами, з перетином кордону”, – розповідає підприємець.
За його словами, останні події ускладнили пошук робітників на підприємства, а польські фермери взагалі б’ють на сполох.
“Польща – великий виробник і експортер полуниці, садової суниці, лохини, малини та яблук в Європі. Фермери вже звернулися до польської та української влади із проханням полегшити заїзд працівників на сезоні роботи. Пропонують прирівняти їх до критичних професій у пандемію”, – пояснює Євген Кириченко.
Наразі він оцінює нестачу робочих рук на польських полях у тисячі працівників. Але вже у червні ця цифра може сягнути десятків тисяч – переконати поляків піти на таку роботу, навіть тих, хто став безробітним під час карантину, надзвичайно важко.
За його словами, завдяки інформаційній роботі з працівниками, які користуються послугами компанії, вдалося уникнути їхнього масового виїзду за кордон.
“В нашій компанії додому повернулися лише 4% працівників, адже ми постійно інформуємо їх про те, що насправді відбувається з документами, з перетином кордону”, – розповідає підприємець.
За його словами, останні події ускладнили пошук робітників на підприємства, а польські фермери взагалі б’ють на сполох.
“Польща – великий виробник і експортер полуниці, садової суниці, лохини, малини та яблук в Європі. Фермери вже звернулися до польської та української влади із проханням полегшити заїзд працівників на сезоні роботи. Пропонують прирівняти їх до критичних професій у пандемію”, – пояснює Євген Кириченко.
Наразі він оцінює нестачу робочих рук на польських полях у тисячі працівників. Але вже у червні ця цифра може сягнути десятків тисяч – переконати поляків піти на таку роботу, навіть тих, хто став безробітним під час карантину, надзвичайно важко.
“Третина дзвінків була від українців, які на хвилі паніки виїхали з Польщі, а зараз хочуть назад”, – розповідає підприємець.
Повернутися до Польщі – окрема пригода. Формальних заборон немає, але як саме це зробити?
Зважаючи на географічну близькість, питання чартерних авіарейсів тут не дуже актуальне. Регулярний наземний транспорт між двома країнами не їздить, піші переходи закриті. Найпростіше – перетнути кордон на власному автомобілі, але машина є не у всіх мігрантів.
Можна домовитися з автоперевізниками, але тут треба враховувати, що всі, хто повертаються до Польщі, мусять пройти обов’язковий 14-денний карантин. Прямо на кордоні вони повинні поставити на телефон спеціальний додаток, в якому вказати своє місце перебування на території країни, і не залишати цю адресу наступні два тижні.
Через те, що на карантин повинні йти і всі співмешканці мігранта, що повернувся, у багатьох українців виникають труднощі саме з тим, де провести ці два тижні і за які гроші.
У групах українців у Польщі в соцмережах можна знайти чимало прохань про допомогу з “карантинним житлом”. Деякі фірми з працевлаштування українців, зокрема, і Gremi Personal, створюють “карантинні центри” для працівників, яких наймає для польських підприємств.
На тлі світової економічної кризи польській економіці зараз вперше з 1991 року пророкують спад. Втім, Євген Кириченко впевнений, що у Польщі накопичено такий запас міцності, який дозволить пережити цю кризу без погіршення ситуації для українських трудових мігрантів.
“Можливо, особливо привабливих вакансій стане менше, але робота для українців тут буде. Навряд чи поляки, які на час пандемії повернулися в Польщу, залишаться тут працювати. Робота в Німеччині та Британії для них є набагато фінансово привабливішою”, – вважає він.
Водночас польський уряд вживає заходів, аби українські робітники залишалися в країні.
“В урядовій програмі з порятунку польської економіки “Антикризовий щит” прописали, що на час карантину плюс 30 днів більшість дозволів на перебування і роботу для іноземців подовжуються автоматично. У другій редакції цієї програми автоматично продовжили перебування для тих іноземних громадян, які перебувають у Польщі за біометричними паспортами”, – каже Євген Кириченко.
Окрім того, як повідомила
низка польських ЗМІ, зокрема, провідне інформагентство PAP з посиланням на джерела в посольстві Польщі в Україні, з 29 квітня українці можуть отримати польські робочі візи поштою. На сайті посольства Польщі в Україні 30 квітня з’явилася
новина з проханням надсилати листи щодо візових питань на одну з адрес польського МЗС.
Директор Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник також відзначає, що польські підприємці та уряд навіть в умовах кризи доводять зацікавленість в українських працівниках.
“Польська влада робить багато зусиль, щоб наші громадяни не тільки їхали до них на роботу, але й отримували посвідки на проживання та залишались назавжди. Відкриваються українські школи, церкви, є можливість швидкого відкриття малого бізнесу”, – розповідає він.
За словами пана Воскобойника, великі скорочення у Польщі відбулися лише в готельно-ресторанному бізнесі, а запит на українських робітників у промисловості, сільському господарстві та на будівництві лишається високим.
На думку експерта, якщо справдяться прогнози щодо падіння економіки Польщі, то це стимулюватиме міграцію поляків до інших країн ЄС і зіграє на руку українським трудовим мігрантам.
“Зарплати не будуть зростати тими темпами, як в останні роки. Це означатиме, що багато поляків поїде працювати до Німеччини, де можна заробити у 2-3 рази більше, ніж у Польщі, і для українців залишиться багато роботи”, – пояснює він.
“Зараз польська влада, наприклад, планує прирівняти українських сезонних працівників, які під час пандемії залишились на території Польщі, до своїх громадян і дозволити їм працювати без спеціального дозволу, який раніше потрібно було отримувати від роботодавця”, – додає експерт.
На думку Василя Воскобойника, спільний кордон й надалі сприятиме працевлаштуванню українців.
“Криза зіграє на руку українським трудовим мігрантам, бо вони все одно будуть потрібні на польських підприємствах, які зараз будуть відмовлятися від залучення робочої сили із далеких країн Азії, у зв’язку з психологічним страхом розповсюдження епідемії та незрозумілим поки що відновленням авіасполучення. Українці живуть поруч”, – пояснює він.
В те, що Україні вдасться втримати хоча б частину трудових мігрантів, експерт не вірить – через збільшення різниці в рівні життя та зарплатах із сусідами, та нетривалі періоди економічного зростання в Україні.
“Аби призупинити трудову міграцію, потрібно забезпечити невпинне зростання економіки в нашій країні впродовж 10-15 років, дати людям впевненість в завтрашньому дні. А в наших реаліях, через кожні два-три роки зростання відбувається падіння ВВП, що не додає оптимізму”, – вважає він.
В цих умовах він критикує блокування урядом чартерних рейсів з трудовими мігрантами.
“Українці, згідно з Конституцією, мають право обирати, де їм працювати. Прем’єр пообіцяв створити сотні тисяч робочих місць із зарплатою в 6-8 тис. грн, тобто на руки люди отримають 4-6 тис. грн або 200 євро. Перед тим, як забороняти чартери, я би порадив урядовцям самим пожити на обіцяну ними зарплату”, – каже пан Воскобойник.
Не вірить в можливість втримати українських робітників в Україні в таких умовах і Євген Кириченко.
“Втримати українців в Україні можна роботою, конкурентною зарплатою і соціальними гарантіями. Наразі ситуація виглядає так, що трудові мігранти принесуть більше користі країні, якщо працюватимуть закордоном і відправлятимуть грошові перекази в Україну, підтримуючи курс гривні”, – каже він.
Підприємець впевнений, що потік трудових мігрантів до Польщі лише зростатиме.
“Польща залишається привабливою для українців у фінансовому плані і комфортною у законодавчому. Це єдина країна ЄС, де українці можуть працювати за біометричними паспортами, отримавши дозволи на роботу. І Польща вже підлаштувала свою інфраструктуру під потреби великої кількості українців”, – пояснює він.
Джерело
