Заплатять споживачі: як штрафи та екопакети змінять життя українців

Про те, які пакети тепер опинилися поза законом, чи зможе бізнес швидко впровадити інновації та чому так важливо було відмовитися від пластику розповідає 24 канал

Як та кого будуть штрафувати
Законопроєкти про заборону використання та розповсюдження пластикових пакетів у Раді лежали досить давно, але їх все ніяк не ухвалювали. І ось, парламент все ж ухвалив законопроєкт №2051-1.

Відповідно до документа під заборону потрапили:
-надтонкі пластикові пакети (товщина до 15 мікрометрів);
-тонкі пластикові пакети (товщина від 15 до 50 мікрометрів);
-оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.

У законі прописано, що такі пакети не можна буде розповсюджувати в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, причому як платно, так і безплатно. Відповідальними за дотримання нових законодавчих норм будуть підприємства та їхні працівники

За порушення передбачили штрафи чималі штрафи:
Якщо заклади харчування, торгівлі чи надання послуг впіймають на розповсюдженні пластикових пакетів, їм загрожує від 8 500 до 17 000 гривень штрафу.

За повторне порушення закону впродовж трьох років штраф уже буде більшим: від 17 000 до 34 000 гривень.

Законом окремо забороняється безплатно розповсюджувати пластикові пакети. Якщо суб'єкт господарювання порушив заборону на безоплатне розповсюдження пакетів, його можуть оштрафувати від 1 700 до 3 400 гривень. За повторне порушення впродовж трьох років штраф зросте до 8 500 гривень.

Коли закон підпише президент, він набуде чинності на наступний день. Втім, більшість статей почнуть діяти через шість місяців, а покарання за порушення заборони почне діяти через дев'ять місяців.

Чи зможе бізнес відмовитися від пакетів
Олександр Бухтіяр, директор з розвитку ТМ Ecomaizing, зазначив, що їхня компанія постійно обговорювала питання заборони пластику, адже підготовка до цього законопроєкту йшла давно, постачальники постійно спілкуються з мережами: хтось пропонує екосумки, хтось екопакети.

Що стосується ось цих маленьких пакетів, які споживачі звикли використовувати для овочів, фруктів і т.д., варто пам’ятати, що вони не безкоштовні. Це пакети, які вкладалися в вартість безпосередньо самого продукту. Вартість інших пакетів, які, наприклад, висять на касах, теж лягають на плечі споживачів. Логічно, що зараз трохи виросте ціна, адже екосировина завжди дорожча, ніж пластик, і ціна на готові екопакети вище в 3-3,5 раза,– каже Бухтіяр.

Він додав, що споживач повинен вибрати: якщо він хоче більше економити, він може використовувати багаторазові торбинки та екосумки, а якщо такої можливості у нього немає, то доведеться купувати такі ось біорозкладні пакети.

Чому важливо відмовитися від пластику
Олександр Бухтіяр каже, що переходити на біорозкладаний матеріал було необхідно. Від пластику відмовляється весь світ. Український ритейл був забруднений пакетами з добавками d2w, які розкладають пакет на мікропластик, що сильно шкодить природі.

Пакети часто не доїжджали до переробки, і вони дуже згубно впливають на природу. Ми бачимо по птахах, яких щорічно помирає понад мільйон, по рибах, морських мешканцях, у яких мікропластик знаходиться в кишківнику. А за висновками лікарів, щорічно людина з'їдає мікропластику розміром з одну банківську карту,– каже Бухтіяр.

Ольга Сухопара, співзасновниця ГО ReThink, ініціаторка ідеї заборони пакетів та співавторка законопроєкту 2051-1, зазначала, що оксо-розкладні пакети широко використовуються в Україні останні роки, позиціонуються як екологічні. Насправді це на 99% звичайний поліетилен та 1% домішки, що руйнує структуру поліетилену і перетворює його на мільйони мікрочастинок – мікропластик.

Таким чином пакет нібито розклався, а насправді лишився у ґрунті/воді у вигляді непомітних оку часток. Такі пакети заборонені вже в багатьох країнах. Рішення по забороні пакетів важливе як інструмент запобігання утворенню відходів, адже пакети важко збирати, їх переробка економічно недоцільна, багато пакетів є непридатними для цього,– додала Ольга Сухопара.

У пояснювальній записці до законопроєкту писалося, щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Наприклад, житель Німеччини використовує всього близько 40 пакетів у рік.

Важливо:
В Україні ж лише 6% цих пакетів віддають на переробку, решту просто викидають. До того ж час використання звичайного поліетиленового пакета в середньому не перевищує 30 хвилин, тоді як період розпаду пакетів становить понад 100 років.

Станом на 2018 рік щорічно людство виробляє близько 380 мільйонів тонн пластику. Дослідники припускають, що до 2050 року загальна вага пластику у водах світового океану може бути більшою за вагу усієї океанської риби.