Порушення карантину: чи можливо покарати за невиконання рекомендацій МОЗ

Наразі в Україні триває другий етап послаблення карантину. Уряд дозволив працювати дитячим садкам, готелями, транспорту, базарам тощо. Проте всі ті, кому дозволили повернутись до роботи, мають дотримуватись рекомендацій МОЗ.

Що загрожує порушникам рекомендацій та чи обов’язкові вони до виконання, – в матеріалі 24 каналу.

Рекомендація чи наказ?
Напередодні ухвалення урядом другого етапу послаблення карантину Україною прокотилась хвиля протестів. Водії, готельєри, ресторатори, підприємці – всі вони вимагали дозволити повернутись до роботи. Проте в умовах світової пандемії робота всіх цих закладів вже не буде і не може бути такою як колись. Саме тому для кожного з них уряд розробив певні рекомендації.

Хтось із підприємців погодився їх виконувати, хтось шукає можливість як обійти. Приміром, на одному з базарів Києва при вході замість температурного скрінінгу щось виміряють прибором, який показує не температуру тіла, а якісь децибели. Таким чином, власник базару начебто вимогу виконав, але лише для "галочки". Справедливості заради варто сказати, що дивлячись на таке ставлення, покупців тут багато не спостерігалось. Спостерігаючи таке халатне ставлення до рекомендацій, постає питання – чи обов’язкові вони до виконання.

Адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін переконує, що відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, відомство у межах повноважень, передбачених законом видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, обов’язкові до виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами, а також центральними органами виконавчої влади і їх територіальними органами, міськдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування,– наголошує Денис Головін.

Таким чином накази підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку. Проте, в Положенні про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, визначено ознаки, за наявності яких акти не підлягають державній реєстрації. Це, зокрема, акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо).

Як пояснює адвокат, рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовими актами і носять лише рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер. Тому рекомендації МОЗ не є нормативно-правовим актом та їх виконання є необов’язковим, а лише рекомендаційним.

Покарання за невиконання
А от чи варто очікувати на покарання, приміром, у вигляді штрафу за невиконання рекомендації?

Термін покарання – суто кримінально-правовий інститут. Є ще й адміністративна, цивільна, дисциплінарна та інша відповідальність. Однак, відповідь одна – чинним законодавством не передбачена відповідальність за невиконання рекомендаційних актів,– пояснює Денис Головін.

До того ж, якщо звернути увагу на назву норми права, яка встановлює відповідальність за порушення якогось припису, то відразу можна говорити про її бланкетність. Іншими словами, якщо взяти до прикладу порушення правил карантину, прописаних у статті 44 Адміністративного кодексу, то там не вказується за порушення яких конкретно правил поведінки наступатиме відповідальність.

Проте, ця стаття відсилає до постанови 211 та інших законів, де вказано, що неможна перебувати в громадських місцях без маски. Тому в Кодексі про адміністративні правопорушення в статті, де прописана відповідальність, не вказане саме правило поведінки. Воно прописане в інших законах, зокрема, "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та вищезазначеної постанови.

Таким чином, первинним елементом системи є закон, а в рекомендаціях буде відсилка саме до нього. Рекомендації, як вже зазначалось, не є нормативно-правовими актами.

Що треба знати підприємцям
Про ситуацію, яка склалася, доцільно говорити через призму двох принципів: законність та доцільність.

Чи законно вимагати дотримання рекомендацій? Ні. Це ж рекомендація. Чи доцільно? Так, оскільки на кону, все ж, людське життя, а відповідно до статті 3 Конституції України: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю",– переконує Головін.

Ніхто не помер від носіння маски, хоча точиться палка дискусія про те, чи захищають вони, або від дезінфекцій приміщень магазинів, офісів тощо. Однак, притягувати до юридичної відповідальності за невиконання цих правил, за словами адвоката, незаконно. Якщо такий випадок вже мав місце – відповідний акт (найчастіше, це протокол) необхідно оскаржувати у суді.