13 липня 2020 року відійшла у засвіти від важкого вірусу COVID-19 Марія Юріївна КОЗАК, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури УжНУ.
Колектив кафедри української літератури та всього філологічного факультету УжНУ висловили свої співчуття
“Марія Юріївна народилася 30 вересня 1966 року в смт. Майдані Міжгірського району Закарпатської області. Після середньої школи закінчила Хустський лісотехнікум, а в 1992 році ? філологічний факультет УжНУ. Була сумлінною і допитливою студенткою, цікавилася досягненнями науки і виявила схильність до науково-дослідної роботи. За рекомендацією кафедри української літератури вступила до аспірантури, виконала й у 2002 році успішно захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора Голомб Л.Г. З 1996 року працювала на посаді викладача, а з 2002 року – доцента кафедри. За час викладацької роботи розробила важливі курси з історії української літератури, зацікавлювала студентів актуальними спецкурсами, найновішими досягненнями рідного красного письменства та літературознавчої науки.
Марія Юріївна активно займалася науковою роботою, її ґрунтовні, виконані на сучасному методологічному рівні праці є важливим внеском у вітчизняне літературознавство. Свої знання і досвід науковця Марія Юріївна передавала й студентам та аспірантам. Мала заслужену повагу від студентів як викладач. Науково-педагогічні досягнення чудово втілювала на лекціях, практичних, семінарських заняттях, у навчально-методичних посібниках. Як викладач була принциповою, вимогливою й об’єктивною, студентів поважала й знаходила з ними порозуміння, була авторитетом для молоді. Беззаперечну повагу мала Марія Юріївна серед колег. Завжди доброзичлива, привітна, безкорислива, готова усім поділитися й прийти на допомогу. У ставленні до роботи і доручень була дуже обов’язковою і відповідальною. Люблячою і самовідданою завжди була до своїх рідних, вірною і глибоко добропорядною до друзів. У душі і в діях була великим патріотом своєї малої Батьківщини і України, знала її історію, цінувала мову, уболівала за сучасне й майбутнє країни.
Дорога наша колего! Невтишимою печаллю перейняті наші серця з Вашим передчасним відходом за межу цього світу. Усвідомлюємо, що не стало людини винятково чесної, порядної, вимогливої до себе та інших, готової пожертвувати собою заради рідних і близьких, тієї, яка все своє життя присвятила родині, друзям, учням, студентам, не шкодуючи себе, не рахуючи матеріальні чи інші витрати. Була відвертою, ніколи не кривила душею, не сприймала людської байдужості та непорядності.
Нехай у неосягненних засвітах, дорога наша Маріє Юріївно, миром і спокоєм сповниться Ваша душа. У глибокому сумі розділяємо непоправну втрату з родиною і висловлюємо глибокі співчуття.”
