Про давно забуті та досі діючі ужгородські цвинтарі - читайте у матеріалі.Першого та другого листопада на Закарпатті традиційно вшановують пам’ять померлих: прибирають могили рідних, приносять квіти, запалюють свічки. Напередодні пам’ятних днів «Про Захід» вирішив зібрати цікаві факти про ужгородські кладовища – як давно забуті, так і діючі.
1.У давні часи в місті були два цвинтарі. Один із них розміщувався просто біля мурів замку, інший – на території між початком нинішніх вулиць Швабської та Капушанської. Обидва ці кладовища нині забудовані. Кладовище, на якому ховали військовослужбовців, чий гарнізон розміщувався у замку, знаходилося на місці останнього двору і будинку на непарній стороні вулиці Капітульної. Його добре видно на карті 1763 року. Другий цвинтар видно на мапі 1785 року, на його місці нині також забудована територія.
2.Нині в Ужгороді є три діючих цвинтарі: «Барвінок», єврейський у мікрорайоні «Шахта» та кладовище у мікрорайоні «Горяни».
3. Також в Ужгороді є кілька закритих кладовищ. Цвинтар «Кальварія» з’явився у кінці XVIII століття, у XIX столітті заснували цвинтар у кінці вулиці Берчені, старішим за них є занедбаний цвинтар на вулиці Капушанській.
4. На території міста є кілька зумисне зруйнованих кладовищ. Одне з них – Замкове, там, починаючи з ХІХ століття, ховали священників та членів їхніх родин. Зруйнували його під час будівництва скансену. Інший цвинтар – військовий – розташовувався біля залізничного вокзалу. У роки Першої світової війни там ховали загиблих військовослужбовців, за неточними даними на території, де нині прокладені колії, стоять будівлі залізниці та знаходиться пустир, могли бути могили близько 10 тисяч військовослужбовців. Ці могили знищили солдати танкового полку у другій половині 1960-х років.
5. Найбільшим міським цвинтарем (з усіх діючих, закритих і вже неіснуючих) є «Барвінок», там знаходиться більше 25 тисяч поховань.
6. За 10 місяців 2019 року з усіх цвинтарів Ужгорода вивезли 2539 м.куб. сміття, тобто більше 600 вантажівок. За 10 місяців поточного року кількість сміття була ще на 200 м.куб. більшою. Дуже великою проблемою щороку стають пластикові вінки та лампадки, їх із кладовищ на смітник щороку вивозять тоннами.
7. Навала з пластиковими вінками та квітами обминає в Ужгороді лише одне кладовище – єврейське (засноване у ХІХ століття). Традиції поминання померлих родичів у євреїв інші, могили рідних відвідують зазвичай у дні посту або перед священними днями, квітів не приносять, лише кладуть на могилу лівою рукою невеличкий камінчик.
8. Найстарішим збереженим похованням у місті вважається могила 1814 року на «Кальварії». На залізній стелі, яка розташована у підніжжя пагорба, на історичній протестантській частині кладовища, значиться, що там поховані Catharinae Ruttner та Francisco Grynaeus.
9. В Ужгороді є також три підземні цвинтарі. Йдеться про крипти під будівлями греко-католицького Хрестовоздвиженського кафедрального собору, римо-католицького костелу св. Юрія та Преображенської (Цегольнянської) церкви. Доступна наразі лише крипта кафедрального собору. Юридично вона не вважається кладовищем, тож, аби поховати цьогоріч там єпископа Мілана Шашіка, потрібен був окремий дозвіл. Обряд поховання у крипті провели вперше за 73 роки.
10. Не маючи дослідження про інші крипти, можна сказати, що найстарішим криптовим похованням у місті є дивом непограбована і непошкоджена могила єпископа Андрія Бачинського, котрий помер ще у 1809 році.
