У верхів’ях ріки Тиса розташований один із найбільш високогірних районів України – Рахівський. Немов на варті спокою зелених лісів, полонин та долин стоять карпатські вершини – грізний Петрос, ніжна Близниця, cуворий Піп Іван, величава Говерла.
Рахів називають столицею закарпатських гуцулів, або гуцульським Парижем.
Роки незалежності викликали хвилю інтересу до традицій, звичаїв, обрядів, якими здавна славетний цей край. Знову в пошані самобутній гуцульський одяг, на весіллях та гуляннях звучать барвисті коломийки, відновлюються і збагачуються новими рисами народні ремесла.
Поповнюються історико-культурними цінностями фонди музеїв. Все це веселими струмочками живить фестивалі, народно-обрядові дійства, яких у Рахівському районі нараховується багато, а проводяться вони у різні пори року.
Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року.
Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов’язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу.
Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини – Мельничуки, Ворохти й інші.
Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.
Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 роцішістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села. Після відступу завойовників на Закарпаття повертаються угорські феодали. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.
Сьогодні місто Рахів – адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області, знаходиться на висоті 430 метрів над рівнем моря в самому центрі мальовничих гір – Карпат. Має автомобільне, та залізничне сполучення з найбільшими містами західної України ( Львів, Івано-Франківськ, Ужгород ).
Неподалік від Рахова, на автодорозі до м.Ужгород установлений геодезичний знак що символізує “Географічний центр Европи”. На латинській мові тут викарбувані слова – “Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII ”.
У чотирьох загальноосвітніх школах Рахова навчаються кілька тисяч дітей, працюють чотири позашкільні заклади. Діє філіал вузу –Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Гордістю міста і району є Карпатський біосферний заповідник.
Духовні потреби населення задовольняють храми та молитовні доми різних конфесій.
Багато жителів райцентру не полишають селянського господарювання. Сьогодні у їхніх обійстях утримуються велика рогата худоба, вівці, коні, кози, бджолині сім’ї.
