У яких випадках за консультацію лікаря у державній лікарні треба платити, а у яких можна не платити навіть у приватних центрах.
Українці, яким останнім часом доводилось звертатися до лікарень, кажуть: там почали виставляти рахунки на оплату.
І хоча люди постійно скаржились на корупцію в медзакладах, платити офіційно виявились морально не готові. Крім того, пацієнти не розуміють, які медичні послуги для них безкоштовні, а за які тепер доведеться платити. Допис львів’янки на сторінці «Гаряча лінія міста» про рахунок на 215 грн від лікарні швидкої допомоги за те, що чоловікові витягли скалку з ока, зібрав понад шість сотень коментарів. Частина клянуть медреформу і кажуть, що медицина має бути безкоштовна. Інші кажуть: краще платити офіційно, ніж у кишеню лікарю. Дехто з тих, хто мав нещастя останнім часом потрапити до лікарні швидкої допомоги, пишуть, що там нарешті не просять грошей за плівку для рентгену і «навіть шприци є». То що ж змінилось у медзакладах з так званою медреформою?
Те, що можна вилікувати у сімейного безкоштовно, у лікарні буде платним
Основне нововведення у тому, що усі послуги, які надає медичний заклад, тепер мають чітко визначену вартість. Але за більшість з них платить не пацієнт, а Національна служба здоров’я (НСЗУ) у рамках так званого гарантованого пакета. Тобто якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, ви маєте насамперед піти до сімейного лікарня. Він або призначає лікування самостійно, або дає електронне скерування до профільного спеціаліста чи на додаткові обстеження. З таким скеруванням обстеження мають бути безкоштовні. Не треба платити і за невідкладну допомогу.
«Невідкладна допомога — це ті стани, які загрожують життю та здоров’ю. Якщо у людини сильно підвищився тиск, вона викликає „швидку“ і лягає в лікарню, то така допомога буде для неї безкоштовною. Якщо є скерування від сімейного лікаря і людина лягає до нас у стаціонар, тоді це безкоштовно, — каже головний економіст КНП Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги Лариса Горак. — Коли у нас відкриють амбулаторію, то амбулаторні хворі також зможуть за скеруванням сімейного чи лікуючого лікаря обслуговуватись у нас безкоштовно в порядку черги. Поки у нас немає амбулаторії, за амбулаторних хворих НСЗУ нам не заплатить. Тому поки що для таких пацієнтів консультації наших лікарів платні. Але сімейний лікар має розповісти пацієнту, у яких закладах вони будуть безкоштовні. Щодо випадку, про який писали на „гарячу лінію“, то я спілкувалась з цією жінкою. Ситуація така: чоловік звернувся в лікарню швидкої допомоги, бо йому потрапила скалка в око. Черговий лікар йому пояснив, що це буде безкоштовно, якщо він ляже в лікарню на один день — ми оформимо історію хвороби, і НСЗУ відшкодує нам за цей випадок. Він не погодився, вирішивши, що краще заплатити самому і йти додому».
За словами Лариси Володимирівни, невідкладні випадки бувають різними, тож часом навіть медики відразу не можуть визначитись, потрібна людині госпіталізація чи ні. Це так звана жовта зона. До неї відносять пацієнтів, за якими потрібне спостереження до 24 годин, аби визначити, потрібна їм подальша госпіталізація чи ні. Для них теж послуги безкоштовні, але вони повинні лягти у лікарню бодай на один день.
Лариса Горак каже, зараз дуже багато послуг, у тому числі й діагностичних, люди можуть отримати безкоштовно. Наприклад, УЗД. Але проблема в тому, що сімейні лікарі не завжди це пояснюють пацієнтам. Раніше, коли ми звертались до сімейного лікаря, він переважно просто писав на папері (часто на бланку приватної лабораторії), які аналізи чи обстеження треба зробити. Або й усно рекомендував. Тепер він має оформити е-скерування на консультацію чи обстеження, тоді за цю послугу платитиме НСЗУ. Чимало приватних медичних центрів уже мають договори з НСЗУ. Відтак ті послуги, що входять до програми медичних гарантій, і там можуть бути безкоштовними для пацієнта з е-скеруванням. Однак часто сімейні лікарні за звичкою пишуть скерування лише на папері. Та й сама електронна система поки що працює не бездоганно. А без е-скерування доведеться платити з власної кишені.
Друга проблема у тому, що люди часто взагалі не хочуть йти в поліклініку, а звертаються прямо до лікарні. Чимало українців досі не підписали декларації з сімейним лікарем (хоча минуло уже два роки).
«Якщо це послуга, яку може надати сімейний лікар, але людина звертається безпосередньо в лікарню, тоді вона платна. Наприклад, піднялась температура чи розболілась голова. Адже ви маєте декларацію з сімейним лікарем, і саме сімейний лікар отримує гроші за цього пацієнта. Тому ми пояснюємо: або спочатку йдіть до сімейного лікарня, або оплачуйте послугу», — каже Лариса Володимирівна.
У дитячих медичних закладах правила такі ж: ургентні випадки та ті, що за скеруванням від сімейного лікаря, безкоштовно, всі решта — платні.
Якщо дитина вдарилась кілька днів тому, то це не невідкладний випадок
«Плановий хворий повинен мати скерування від сімейного лікаря. Якщо таке скерування є, то огляд хворого та всі решта процедури проводяться безкоштовно. Їх оплачує Національна служба здоров’я. Але якщо батькам захотілось, щоб дитину подивився якийсь „-олог“, то можна це здійснити двома шляхами. Або піти до сімейного за скеруванням, або оплачувати консультацію — офіційно, через термінал, та спілкуватись з тим лікарем, який вам подобається, — каже головний лікар Львівської міської дитячої клінічної лікарні Дмитро Квіт. — Часом буває, людина приходить і каже: треба зробити рентген. Питаю, хто вас скерував? Ніхто, я сам вирішив. Тоді питаю, а чому ви вирішили, що треба саме рентген, а не, наприклад, спинномозкову пункцію? Думати, які обстеження потрібні, має ваш сімейний лікар. Йому за це платять. Але за процедуру, яку ви хочете, прошу сплатити в касу, бо НСЗУ за неї не заплатить. А ресурс лікарні витрачається: це і електроенергія, і плівка, і техніка».
За словами Дмитра Квіта, навіть на вихідних можна отримати скерування — у поліклініці чергує сімейний лікар. Але якщо у дитини висока температура, судоми або вона травмувалась за кілька годин до звернення до лікарні — усе це невідкладні стани, і допомога надається безкоштовно. При цьому не має значення, чи дитину до лікарні привезла карета швидкої допомоги, чи батьки власним авто. До речі, якщо дитину вкусив кліщ (зараз це актуально), то це також вважається невідкладним випадком. Але якщо дитина травмувалась за кілька днів до звернення, тоді це не невідкладний випадок. І щоб консультація травматолога була безкоштовною для пацієнта, потрібне скерування від сімейного.
«Сьогодні нам доповідали: о десятій вечора приїхали батьки з дитиною, бо вона два тижні тому вдарилась у коліно. І через два тижні вони вирішили таки проконсультуватись з травматологом. Це вже не є невідкладний стан, — каже Дмитро Квіт. — Під час епідемії коронавірусу не так помітно, але зазвичай ми маємо величезний наплив людей у суботу та неділю. Особливо у неділю після церкви, коли родичі згадують нарешті, що у них є хворі діти, тож ідуть в лікарню послухатись. Але слухатись вони мають у сімейного лікаря. Часто люди зізнаються, що йдуть на консультацію у лікарню, аби перевірити свого сімейного лікаря. Коли пацієнти зрозуміють, що основний комутатор і порадник сімейний лікар, то звернень, за які доведеться платити, буде дуже мало».
У лікарні швидкої допомоги кажуть: тарифи, за якими НСЗУ розраховується з ними за надані послуги, не завжди покривають вартість тих послуг. Відтак саме платні послуги дають лікарні додатковий ресурс. У тому числі йдуть на зарплату лікарям. «Лікар, який сім років провчився, аби опанувати професію, не може отримувати шість тисяч гривень на місяць. Поки що тарифний оклад лікарів не змінився, але ми намагаємось дати їм бодай якусь премію. Як на мене, доречно було б, як і на первинній ланці, прив’язати зарплату лікаря до кількості пацієнтів, яких він приймає».
Не задоволені тарифами і у лікарні на Орлика. «Коштів вистачає на зарплату медиків (її трохи підняли, але не настільки, як на первинній ланці), на медикаменти, на найнагальніші потреби лікарні — обслуговування техніки, пожежну безпеку тощо. На харчування пацієнтів передбачено приблизно 17 грн на добу. Про кошти на розвиток не йдеться. У тій угоді, яку ми уклали, є визначена одна сума за послугу, а в додатку до угоди, у зв’язку з обмеженим фінансуванням, вводиться знижувальний коефіцієнт від 0,6 до 0,8. Тобто платять менше навіть від і так занижених тарифів. З 1 липня обіцяють підняти оплату за послуги, побачимо, — каже Дмитро Квіт. — Що складніший хворий, то більше коштів йде на його лікування. Найвищий тариф — за виходжування недоношеної дитини. Це приблизно 80?90 тисяч гривень. Але це щонайменше місяць лікування і великий матеріальний ресурс. Цей тариф є більш-менш рентабельним, тож зарплату лікарям, які виходжують недоношених малюків, вдалось дещо підняти. Зараз йде до того, що зарплата лікаря залежатиме від кількості консультацій. Уже почалась диференціація зарплат по відділеннях — де більше хворих, там трошки більші зарплати. Але є структури, які, мабуть, найближчим часом будуть ліквідовуватись, оскільки там мало хворих».
Зіновія Воронович, ВЗ
